Туреччина запропонувала Києву та Москві нові домовленості щодо Чорного моря

Про це заявив міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан в ефірі телеканалу NTV. За його словами, досягти тривалого результату зараз буде непросто, але Анкара намагається довести справу до певного підсумку.

Ключове питання, на яке відповідав Фідан, — чи можливе відновлення Чорноморської зернової угоди, якщо війна не завершиться. Міністр описав два можливі шляхи: або сторони, усвідомивши руйнівність війни, рухаються до затухання конфлікту, або зустрічаються на розумному компромісі. «Ми надіслали пропозицію обом сторонам, чекаємо на відповідь», — сказав він. Деталей пропозицій Фідан не розкрив, але зазначив, що від сторін уже надійшли відповіді.

Окремий акцент міністр зробив на продовольчій безпеці. Якщо зібране зерно не потрапить на світові ринки, у багатьох країнах виникнуть проблеми з постачанням продуктів. Це та причина, чому чорноморський напрямок залишається не лише військовим, а й глобальним економічним питанням.

Фідан нагадав про зернову угоду, укладену в Стамбулі. Навіть після того, як її порушили, певна система продовжувала діяти: сторони не заважали одна одній. Тепер ситуація змінилася — удари завдаються по портах і по всій морській активності. «Тепер вони дуже сильно зачіпають одне одного», — пояснив міністр.

За його словами, узгодити позиції України та Росії буде складно. «Виходячи з уроків, отриманих під час виконання попередньої угоди, тут складно привести позиції сторін до спільного знаменника», — додав Фідан. Це визнання важливе: воно показує, що навіть за посередництва Анкари домовленості впираються у взаємні претензії сторін.

Туреччина не вперше береться за безпеку судноплавства в Чорному морі. У серпні Анкара передала Росії українську пропозицію щодо мораторію на удари по торговельних суднах і обговорювала цю тему з Москвою. Нинішня ініціатива пов'язана із зерновою угодою, яка діяла з 2022 по 2023 рік: вона дозволяла вивозити українське зерно через чорноморські порти, але Росія вийшла з домовленостей у липні 2023 року. Відтоді удари по портах і суднах стали однією з головних загроз для судноплавства.

Що це означає для України. Відновлення стабільного вивозу зерна — це не лише експортні надходження, а й робота портів, аграрного сектору та суміжних галузей. Для світу це питання цін на продовольство і доступності зерна в країнах, які залежать від імпорту. Для Туреччини — ще й власний інтерес: контроль над безпекою в Чорному морі посилює її вагу як посередника.

Водночас жодних гарантій, що нові пропозиції спрацюють, немає. Поки що відомо лише те, що сторони відповіли, а деталі залишаються за закритими дверима. Саме від змісту цих відповідей залежатиме, чи перетвориться ініціатива Анкари на реальний механізм, чи залишиться ще одним раундом дипломатичних консультацій.