НРК-камікадзе вперше десантували у тил рф: що це змінює на Донеччині

Про новий спосіб застосування наземних роботизованих комплексів повідомив сам Третій армійський корпус. НРК-камікадзе доставили у глибокий тил противника важкими дронами-бомберами. За словами командира корпусу, бригадного генерала Андрія Білецького, роботів висадили на відстані понад 10 кілометрів за лінією фронту, і така операція є першою у світі.

Суть новації у тому, що дорогу до ворога прокладає не людина, а машина. «Війни виграє піхота, але ми бережемо свою піхоту, тому до ворога спочатку йдуть роботи», — пояснили у Третьому армійському корпусі. Для військових це означає менший ризик для особового складу на найнебезпечніших ділянках, а для всієї армії — поступовий перехід до моделі, де масовість і точність забезпечує техніка, а не кількість людей на полі бою.

Окрему роль у цій операції відіграли засоби радіоелектронної боротьби та протиповітряної оборони. Вони мали «засліпити» російські розвідувальні безпілотники, щоб противник не зміг розкрити задум наступу. Військові наголошують: саме прихованість підготовки дала змогу провести десантування роботів непомітно. Це підтверджує загальну тенденцію — успіх сучасних операцій дедалі більше залежить від того, хто контролює інформаційний простір над полем бою.

Десантування НРК-камікадзе стало частиною ширшого наступу на півночі Донецької області. За словами Андрія Білецького, під час другого етапу контрнаступальної операції «Вівальді» українські сили звільнили Шандриголове та Дерилове, а під контроль перейшло й Дробишеве. За два етапи операції вдалося повернути загалом 125 км² територій, з яких 50 км² деокупували. Сам контрнаступ на півночі Донеччини Білецький підтвердив 15 вересня; під час першого етапу було зачищено 75 км².

Для людей у прифронтових громадах ці цифри означають конкретні речі: повернення під український контроль населених пунктів зменшує зону обстрілів і відкриває шлях до відновлення базових послуг. Водночас поєднання роботизованих систем із радіоелектронною боротьбою вказує на те, якою буде війна найближчих років — технологічною, дистанційною і менш залежною від прямої присутності піхоти на передовій.