Фіцо попереджає про близькість Європи до великої війни: що це означає

Заява словацького прем'єра Роберта Фіцо про те, що Європа перебуває за крок від великої війни, є не просто риторичною фігурою. Вона окреслює позицію однієї з країн НАТО, яка дедалі виразніше дистанціюється від спільної лінії Заходу щодо підтримки України. Фіцо стверджує, що частина західних політиків нібито прагне прямого зіткнення Альянсу з Росією після невдалої, на його думку, стратегії допомоги Києву.

За його словами, Захід «підливає масла у вогонь», продовжуючи підтримувати Україну без видимого результату. Він також наголосив, що війна в Україні не є ані війною Словаччини, ані війною НАТО. Це формулювання важливе з огляду на попередні заяви Фіцо: він обіцяв робити все, щоб не допустити втягнення країни в конфлікт у разі застосування статті 5 Північноатлантичного договору, і ставив під сумнів можливість відправлення словацьких військових на захист союзників.

Така позиція Братислави має практичні наслідки для всієї Центральної Європи. Словаччина є членом НАТО і ЄС, тож її сумніви щодо колективних зобов'язань ускладнюють вибудовування єдиної безпекової політики. Для України це означає, що підтримка з боку окремих сусідніх держав може залишатися нестабільною, залежною від внутрішньополітичної кон'юнктури.

Паралельно в Євросоюзі триває робота над власним механізмом реагування на безпекові загрози, аналогічним четвертій статті Північноатлантичного договору. Про це заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. За її словами, Європі потрібні спільні правила дій у випадках, які ще не кваліфікуються як збройна агресія, але вже становлять очевидну загрозу національній безпеці. Ідеться про кібератаки, диверсії, підпали та вторгнення безпілотників у повітряний простір.

Таким чином, на одному полі стикаються дві тенденції: прагнення частини країн ЄС до поглиблення колективної відповідальності та обережність окремих урядів, які побоюються ескалації. Для мешканців регіону це питання не абстрактне — від нього залежить, наскільки швидко і узгоджено держави реагуватимуть на реальні інциденти, чи то кібератака на інфраструктуру, чи то порушення повітряного простору. Відтак заяви Фіцо варто читати не як прогноз неминучої війни, а як сигнал про те, що консенсус щодо безпеки в Європі залишається крихким.