Колумбієць Леонель Асенсіо після поранення на фронті залишився жити на Волині

16 вересня 2026, 17:57 ·281 слівредакція

Колишній військовослужбовець із Колумбії Леонель Асенсіо, який приїхав захищати Україну, після важкого поранення та звільнення зі служби оселився на Волині. Тепер він працює, вивчає українську мову та оформив посвідку на тимчасове проживання.

До повномасштабного вторгнення Леонель Асенсіо майже нічого не знав про Україну. Рішення приїхати й долучитися до захисту країни він ухвалив після того, як побачив у новинах повідомлення про війну та потребу в допомозі. За плечима в чоловіка — 13 років служби у збройних силах Колумбії.

Під час виконання бойових завдань на Сумському напрямку Леонель дістав важке поранення. Після лікування військово-лікарська комісія визнала його непридатним до подальшої служби. Так він опинився на Волині, де для нього почався новий етап життя — разом із тривалим процесом оформлення документів.

Оформлення ускладнювало те, що частини необхідних паперів бракувало, тож процедура вимагала взаємодії між різними державними установами. До роботи долучилися фахівці із супроводу ветеранів, перекладачі та працівники різних служб. Зокрема, допомогу надали в Нововолинському відділі Міграційної служби Волинської області: іноземному добровольцю роз'яснили порядок дій, супроводжували проходження процедур і допомогли оформити посвідку на тимчасове проживання в Україні.

Цей документ відкриває для Леонеля можливість легально жити й працювати в Україні, користуватися передбаченими соціальними гарантіями та планувати подальше життя. Нині він поступово адаптується до життя на Волині, працює та вивчає українську мову. За його словами, він хотів би залишитися в Україні назавжди.

«Україна дуже красива. Тут добрі люди. Я хотів би залишитися тут жити», — говорить Леонель.

У Державній міграційній службі зазначають, що історія колумбійця показує, як іноземці стають частиною українського суспільства, а підтримка державних служб допомагає тим, хто захищав Україну, розпочати нове життя після служби.

Історія Леонеля — це не лише про окрему людину, а й про те, як державні процедури працюють на практиці. Для іноземних добровольців, які отримали поранення й більше не можуть служити, оформлення документів стає ключовим кроком: без нього неможливо ні легально працювати, ні користуватися соціальними гарантіями. Водночас відсутність частини паперів робить процес довгим і залежним від координації між установами. Те, що такий шлях вдалося пройти, свідчить про готовність системи підтримувати тих, хто брав участь у захисті країни.