На Рівненщині розкладають 288 тисяч вакцин проти сказу: що це означає для людей

На території Рівненщини почали розкладати 288 тисяч приманок із вакциною проти сказу, призначених для диких м'ясоїдних тварин — лисиць, вовків та єнотовидних собак. Брикети залишають у місцях їхнього проживання, аби зменшити ризик поширення небезпечної хвороби серед тварин і, відповідно, серед людей.

Привід для такої кампанії цілком конкретний: дикі тварини дедалі частіше заходять у населені пункти. Жителька одного з сіл Світлана Волошина розповіла, що лисиць помічають і біля кладовища, і на горбі, а в неї самої тварини не раз крали курей. «Так що воно тут є, і треба щось робити з тим», — каже вона. Інший місцевий житель, Владислав Ґундз, зауважує, що скарг на лисиць начебто не надходило, хоча поблизу кладовища є невеликий ліс, де тварин бачать постійно.

За словами поліцейського офіцера Білокриницької громади Андрія Собчука, кількість диких тварин зросла після заборони на полювання, запровадженої через повномасштабне вторгнення. Минулого року мешканці почали масово звертатися з приводу лисиць, які заходять на приватні господарства, тож громада налагодила співпрацю з місцевим ветеринаром і тепер допомагає розкидати вакцину для запобігання сказу.

Масштаб роботи помітний: за п'ять днів у Рівненському районі планують розкласти 11 тисяч доз вакцини на 4400 кілометрах території. Завідувач Корнинської дільниці ветеринарної медицини Валентин Марчук пояснює, що бувають випадки, коли лисиця заходить у населений пункт і контактує з собаками, котами чи іншими тваринами. Навіть якщо тварина вакцинована, після такого контакту проводиться вимушена вакцинація.

Змінилася й технологія розповсюдження приманок. Раніше брикети розкидали з літаків, а в умовах воєнного стану це роблять працівники районної державної лікарні, держпродспоживслужби, сільських рад, а також мисливці та єгери. Заступниця начальника районної ветлікарні Валентина Кравчук наводить цифри: цього року зафіксовано 20 неблагополучних пунктів проти 16 за аналогічний період минулого року, проте захворіло 22 тварини проти 28 торік.

Отже, кампанія з вакцинації — це не просто планова процедура, а відповідь на цілком відчутну проблему: дикі тварини дедалі ближче підходять до людей, і ризик сказу зростає. Розкладання приманок має розірвати ланцюг передачі хвороби в природі, а відтак зменшити ймовірність зараження свійських тварин і людей. Водночас мешканцям варто пам'ятати про вимушену вакцинацію після контакту з дикими тваринами — це простий, але важливий запобіжник.