Стопа змінюється з віком: чому взуття стає тісним і що з цим робити

Люди часто діляться в соцмережах спостереженням, що з віком їхній розмір взуття нібито збільшується. Фахівці пояснюють: кістки дорослої стопи вже не ростуть, але сама стопа з часом стає ширшою, пласкішою і трохи довшою. Через це взуття, яке добре сиділо в молодості, може здаватися затісним.

Ключовий чинник — зменшення кількості колагену, білка, що відповідає за міцність та еластичність шкіри, м'язів, кісток, сухожиль і зв'язок. Це природна частина старіння. Ортопедична хірургиня з Atlantic Health Кімберлі Курі зазначає, що слово «більшими» дещо вводить в оману: насправді змінюється форма стопи. Коли склепіння опускається, зв'язки, які його підтримують, слабшають, і стопа стає ширшою та довшою, додає ортопедична хірургиня з Каліфорнії Алексіс Діксон.

До змін форми стопи також призводять деформації — кісточка великого пальця (hallux valgus) і молоткоподібні пальці. Кісточка — це не кістковий наріст, а зміна положення суглоба, коли великий палець зміщується до інших, роблячи передню частину стопи ширшою. Молоткоподібні пальці виникають через слабшання тканин, які згинають пальці. Обидві проблеми можуть бути спадковими або спричиненими багаторічним носінням тісного взуття, і частіше трапляються у жінок. Ще одна причина — артрит, який уражає стопи та гомілковостопні суглоби.

Зміни можуть стати помітними вже після 30 років, хоча єдиного віку, коли це обов'язково відбувається, немає. Подологиня Сіндху Срінівас з Атланти зазначає, що загалом такі зміни частіше спостерігаються у жінок: гормональні коливання під час вагітності та менопаузи впливають на колаген, а багаторічне носіння високих підборів чи невідповідного взуття сприяє структурним змінам. У групі ризику також люди з травмами стоп в анамнезі, плоскостопістю, кісточками великого пальця, сімейною історією таких проблем чи вищою масою тіла.

Дослідження 2016 року, у якому проаналізували вимірювання стоп 68 жінок віком від 20 до понад 80 років, показало: ширина передньої частини стопи збільшувалася приблизно на 3–4 міліметри за десятиліття, а її окружність — на 5–7 міліметрів. Курі наголошує, що ці цифри можуть здаватися незначними, але за кілька десятиліть вони накопичуються і впливають на те, як сидить взуття. Комусь із часом знадобиться більша ширина, комусь — на пів розміру довше.

Привід звернутися до лікаря — біль, набряк, оніміння, поколювання, труднощі під час ходьби чи повсякденних справ, регулярні мозолі й пухирі, погіршення кісточок, молоткоподібних пальців або плоскостопості. Раптові зміни стопи, особливо з одного боку, також потребують медичної оцінки. Особливо уважними варто бути людям із діабетом, нейропатією або порушеннями кровообігу.

Повністю запобігти віковим змінам стоп не завжди можливо, але навантаження можна зменшити. Найважливіше — носити взуття правильного розміру, яке добре підтримує стопу й має достатньо простору для пальців, уникати вузької носової частини та обмежувати високі підбори. Фахівці радять періодично вимірювати стопи, звертаючи увагу не лише на довжину, а й на ширину, підтримувати здорову масу тіла та регулярно рухатися. Корисні вправи з навантаженням на власну вагу, які не створюють надмірного ударного навантаження, а також прості тренування для стоп — наприклад, стояння на одній нозі з опорою або піднімання пальцями дрібних предметів із підлоги.

Підсумок: розмір стопи з віком справді може змінюватися — не через ріст кісток, а через зміну форми. Рання увага до кісточок, сплощення стопи та інших проблем допомагає вчасно адаптувати взуття й не допустити, щоб ці зміни стали болісними або обмежували рухливість.