Росія заочно заарештувала доньку Нємцова через фонд, що допомагає Україні

Замоскворецький райсуд Москви заочно обрав запобіжний захід для Жанни Нємцової — доньки вбитого опозиціонера Бориса Нємцова. Її звинувачують в організації діяльності «небажаної» організації, пов’язаної з підтримкою України.
У Росії продовжують тиск на родини відомих опозиціонерів. Цього разу під удар потрапила Жанна Нємцова, яка мешкає за кордоном із 2015 року. Суд у Москві постановив узяти її під варту на два місяці, щоправда, термін почне відліковуватися лише з моменту фактичного затримання на території РФ або після екстрадиції.
Формальним приводом стало звинувачення за статтею про «організацію діяльності небажаної іноземної організації». У судових матеріалах не вказують, про яку саме структуру йдеться, однак сама Нємцова пов’язує справу з Фондом Бориса Нємцова за свободу, який вона заснувала в Бонні після загибелі батька. У квітні 2024 року Генпрокуратура РФ визнала цю організацію «небажаною», що фактично заборонило її діяльність у Росії.
Фонд опікується підтримкою незалежних російських медіа, що працюють за кордоном, освітніми ініціативами та захистом прав росіян, які виїхали через незгоду з війною проти України. За словами Нємцової, владу РФ дратують усі, хто виступає проти війни та підтримує Україну, відстоює права людини й громадянські свободи — ті цінності, які, за її висловом, «Путін душить». Сам фонд назвав рішення російських органів політично вмотивованим і заявив про намір продовжувати роботу.
Ця справа — черговий епізод у довгій історії переслідувань, пов’язаних із родиною Нємцових. Борис Нємцов, один із найвідоміших критиків Кремля, був застрелений у лютому 2015 року на Великому Москворецькому мосту неподалік Кремля. Виконавців убивства засудили у 2017 році, однак замовники досі не встановлені. Його донька, яка раніше працювала журналісткою Deutsche Welle, уже майже десятиліття живе поза Росією та продовжує громадську діяльність.
Заочний арешт Нємцової практично не має негайних юридичних наслідків для неї, поки вона перебуває за межами РФ, але створює ризики для її пересування країнами, що мають екстрадиційні угоди з Москвою. Водночас це сигнал для інших російських активістів за кордоном: навіть дистанційна участь у діяльності, яку Кремль вважає небажаною, може стати підставою для кримінального переслідування.
Таким чином, рішення суду — частина системної кампанії, спрямованої на ізоляцію та залякування опозиційних голосів, які підтримують Україну. Для самої Нємцової це означає, що повернення на батьківщину тепер пов’язане з реальним ризиком арешту, а її фонд де-факто визнаний ворожею структурою, попри декларовану гуманітарну та правозахисну місію.







