НАБУ і САП заявили про атаки на антикорупційну систему: що це означає

Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко заявив, що тиск на антикорупційні органи в липні 2025 року і на момент брифінгу не був справою лише генерального прокурора Руслана Кравченка. Про це він сказав разом із директором Національного антикорупційного бюро Семеном Кривоносом у понеділок, 14 вересня.

За словами Клименка, до атак був залучений «близький друг, адвокат, який в медіа зустрічається як адвокат-хакер і який фактично виступає як архітектор нестандартних атак на антикорупційну систему». За інформацією ZN.UA, ідеться про колишнього заступника головного військового прокурора Дмитра Борзих, який фігурує як підозрюваний у справі «адвокатів-хакерів».

Директор НАБУ Семен Кривонос описав ці дії як спробу завадити роботі НАБУ та САП через доступ до чутливої інформації про заплановані слідчі дії. За його словами, окремі департаменти Служби безпеки України мали довідки щодо деяких працівників антикорупційних органів, ідеться про Головне управління Департаменту захисту національної державності.

Кривонос також розповів, що операція НАБУ і САП під кодовою назвою «Карфаген» натрапила на «шалену протидію», а її фігуранти заздалегідь знали про обшуки. Підозру, підписану генпрокурором Кравченком, він назвав «незрозумілим винаходом» і заявив, що паперового документа не отримував.

Для людей ця історія має цілком практичний вимір. Антикорупційні органи розслідують справи, у яких ідеться про публічні гроші, тож будь-який витік інформації про заплановані слідчі дії означає, що докази можуть зникнути, а винні — уникнути відповідальності. Якщо доступ до чутливих даних справді отримували сторонні, під питанням опиняється не лише конкретна справа, а й сама спроможність системи доводити такі справи до кінця.

Другий важливий аспект — інституційний. Публічна заява керівників НАБУ і САП про тиск із боку представників правоохоронної вертикалі означає, що конфлікт між антикорупційними органами та Офісом генпрокурора перейшов у відкриту площину. Далі ключове питання — чи буде цьому протистоянню якийсь формальний процесуальний наслідок: перевірка, розслідування чи кадрові рішення. Без цього заяви так і залишаться заявами.

Поки що відомо лише те, що обидва відомства фіксують тиск і пов'язують його з конкретними людьми та структурами. Як саме ця історія розвиватиметься далі й чи отримає вона продовження в судах і службових розслідуваннях, наразі невідомо.