Підозра Кривоносу: експрокурор САП пояснив, чому рішення генпрокурора назвав «перезрілим»

Колишній прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, який працював там у 2020–2024 роках, Станіслав Броневицький висловився про ситуацію навколо директора Національного антикорупційного бюро Семена Кривоноса. За його словами, рішення генерального прокурора Руслана Кравченка про підозру він вважає «перезрілим» — тобто таким, що було ухвалене надто пізно.

Броневицький наголосив, що його критика не стосується роботи НАБУ і САП загалом. Навпаки, він вважає, що праця прокурорів і детективів Бюро заслуговує на визнання, а суспільство має бути вдячним за неї. Претензії експрокурора стосуються персонально керівництва цих органів — директора НАБУ Семена Кривоноса та керівника САП Олександра Клименка.

Свою позицію він описує як конструктивну й таку, що спирається на факти та матеріали кримінального провадження, які перебувають у загальному доступі. За словами Броневицького, підстави сумніватися в доброчесності Кривоноса, а також питання про те, чому генпрокурор зволікав із підозрою, він розкриває саме через ці матеріали.

Публічна дискусія про доброчесність керівників антикорупційних органів має цілком практичні наслідки для країни. Від того, наскільки довіра до НАБУ та САП зберігається всередині держави й за кордоном, залежить підтримка антикорупційної інфраструктури — і фінансова, і політична. Будь-які сумніви в керівництві цих органів послаблюють аргументи України в розмовах із партнерами та ускладнюють боротьбу з корупцією на місцях.

Окремо важливий фактор часу. Якщо рішення про підозру справді ухвалювали із затримкою, це ставить питання про те, чи не впливали на перебіг справи політичні домовленості. Для суспільства це означає, що справа може перетворитися з правової на політичну, а самі антикорупційні органи ризикують втратити репутацію незалежних інституцій.

Підсумок: заява експрокурора САП додає ще один аргумент у дискусію про доброчесність керівництва антикорупційних органів. Наскільки обґрунтованими є ці претензії, мають показати матеріали справи та подальший розвиток подій, а не публічні заяви.