Четверте літо без Каховського водосховища: як Великий Луг формує нову екосистему

Після підриву Каховської ГЕС минуло чотири роки, і Великий Луг — історична заплава Дніпра, яку свого часу затопило водосховище, — продовжує змінюватися. Еколог Вадим Манюк разом із дослідниками обстежив частину цієї території, щоб порівняти її нинішній стан із попередніми роками. За його спостереженнями, на осушеному дні вже сформувався молодий заплавний ліс: найбільше тут верб і тополь, а окремі дерева сягнули десяти метрів заввишки.

Частина дерев, які раніше почали всихати через посуху, змогла відновитися й пустити нові пагони — їхнє коріння дістає до горизонтів із водою, тож посуху вони переносять спокійніше. Щоправда, темпи росту знизилися. «Тут важко сказати, що визначально: чи те, що були посухи, чи те, що дерева просто вже підросли, це нормально. У перші роки дерева дуже швидко розростаються, а потім вони поступово вирівнюються і вже ростуть повільно. Цього року дерева ростуть не так повільно. Ну, принаймні, на тих ділянках, які ми спостерігали», — пояснив Манюк.

Основні риси нинішнього ландшафту, за його словами, склалися вже в перші два роки після осушення водосховища. На низьких і вологих ділянках переважає ліс, а там, де затримується вода, утворюються болота й нові водойми. Цього літа води у плавнях побільшало — еколог пов'язує це зокрема з опадами у червні та липні. Масштабніші зміни сталися ще 2024 року: після осушення водосховища навесні Дніпро розлився, з'явилися нові острови, а частину наявних ділянок течія розмила. «І при кожній наступній повені це буде мінятися. Зараз води більше, ніж у 1924–1925 роках у цей же самий час», — зазначив фахівець.

Навіть незначне підняття рівня води змінює екосистему. «Через те, що наповнились плавні в цьому році водою, то, звісно, там тепер ліпше будуть почувати себе і трави, і комахи, і земноводні, і птахи. Вода — це для плавнів основа їхнього існування. Причому важливі підвищення рівня навіть на якихось 10 сантиметрів. Це буквально перетворює екосистему — вона жива і розквітає», — розповів еколог. Водночас різні частини Великого Лугу виглядають по-різному: нижня, ближча до Нікополя, стала заболоченішою, а верхня, в напрямку Запоріжжя, сухіша, тож там переважають вербові ліси.

Разом із водоймами повертається живий світ. Науковці мають дані щонайменше про 320 видів вищих квіткових рослин, зростає кількість комах, земноводних і птахів. У молодому лісі з'являються види, характерні для заплавних лісових екосистем: дрібні горобцеподібні, кропив'янки, синички, ластівки. «Ластівки постійно тримаються, їх стає, мабуть, більше, тому що над наметом дерев є специфічні види комах, які постійно кружляють хмаринкою над верхнім рівнем лісу. І от це зона полювання ластівок. Їх дуже добре видно», — розповів Манюк. Окремо він звернув увагу на пеліканів: минулого року це були поодинокі спостереження, а цього року птахів регулярно бачать на території від Нікополя до Базавлука. Доказів гніздування поки немає, але регулярна присутність свідчить, що птахи використовують цю територію. Дронами військові фіксують також лисиць і зайців.

Ще одне свідчення змін — поява у Дніпрі осетрів, занесених до Червоної книги України. Цього року дослідники неодноразово фіксували цих риб. Водночас значна частина потенційних місць їхнього перебування лишається недоступною. «Там, де можна було би ще очікувати знахідки осетрів і інших червонокнижних риб, зокрема ці ділянки рівно віддалені від нашого берега і від окупованого. Тому туди абсолютно ніхто не може проникнути. Не тільки рибалка, а й взагалі жодна людина. Абсолютно. Тому що там відбувається, можна тільки гадати. Але якщо вони є на самій верхній точці, безумовно, вони є по всій ділянці Дніпра від Херсона до Запоріжжя», — зазначив Манюк.

Природа поступово відкриває й те, що залишилося від Великого Лугу до появи водосховища. На дні видно місця колишніх сільських вулиць, городів і подвір'їв, подекуди — залишки фундаментів та інших споруд. До затоплення тут стояли житлові будинки та господарські будівлі; після спуску води частину поверхні вкрив мул, а згодом — молодий ліс. Точно визначити товщину шару мулу наразі неможливо: для цього потрібні спеціальні ґрунтові розрізи, але через безпекову ситуацію провести такі дослідження поки не можна. Нинішній ґрунт Манюк називає дуже молодим і вважає, що для його повноцінного формування знадобляться щонайменше десятки років.

Вивчати Великий Луг стає дедалі складніше через загрозу російських безпілотників. За словами Манюка, навіть на верхніх ділянках, де раніше дослідники могли працювати хоч нетривалий час, тепер перебувати практично неможливо. Під час останнього виїзду команда могла залишатися на окремій території лише близько 10 хвилин. «Це фактично межа наших можливостей. Тобто, далеко не зайдеш, багато не зробиш. Це максимальна межа, після якої прилітають перші дрони. А за 10 хвилин ми можемо хіба що увійти на перші метри, тільки зайти у Великий Луг», — говорить еколог. Частина території взагалі недоступна — зокрема ділянки посеред Дніпра та ближче до окупованого берега, тож про стан природи там дослідники можуть лише здогадуватися.

Отже, четверте літо після катастрофи показує: Великий Луг не просто відновлюється, а формує нову екосистему на місці колишнього водосховища. Якою вона стане через десятиліття, залежатиме від того, чи матиме територія можливість і надалі розвиватися природним шляхом, а також від її майбутнього правового статусу.