Понад 260 тисяч задокументованих злочинів: що стоїть за цифрами українського правосуддя

За словами дипломата, до 99% усіх цих справ розслідують саме українські органи — інші міжнародні механізми фізично не здатні охопити весь обсяг. Станом на момент виступу правоохоронці встановили 1290 підозрюваних, висунули обвинувачення 958 особам і засудили 315 російських воєнних злочинців за різні види злочинів.

Костін наголосив, що принципова позиція України від початку повномасштабного вторгнення — забезпечувати правосуддя не після війни, а безпосередньо під час неї. «Для українців боротьба за справедливість є невід'ємною частиною нашої боротьби за свободу, демократію, верховенство права та права людини», — сказав він. Дипломат визнав, що до 2022 року Міжнародний кримінальний суд сприймався як не надто ефективний механізм через тривалі процедури, тож Україна свідомо обрала інший підхід — невідворотність покарання без зволікань. «Ми повинні забезпечити правосуддя для жертв та тих, хто вижив, поки вони ще живі», — підкреслив ексочільник Офісу генпрокурора.

Ключовим елементом цієї системи Костін назвав концепцію «мережі відповідальності» (web of accountability) — поєднання національних розслідувань із підтримкою широкої міжнародної коаліції та консультативних груп. Окремо він зупинився на співпраці з МКС, заявивши, що Україна демонструє «150% співпраці», і саме тому суд зміг показати результати за «дивовижно короткий» проміжок часу.

Для людей ці цифри означають конкретну річ: справа не лише в майбутніх міжнародних трибуналах, а в тому, що механізм притягнення до відповідальності вже працює — через українські суди, Спільну слідчу групу (JIT) та Міжнародний центр з переслідування злочину агресії проти України (ICPA) в Гаазі. Водночас співвідношення між кількістю зареєстрованих епізодів і вироками показує, наскільки великий обсяг роботи ще попереду: йдеться про сотні тисяч задокументованих випадків проти сотень ухвалених рішень.

Підсумок: Україна обрала стратегію, за якої національне правосуддя виконує основну роботу, а міжнародні інституції підключаються там, де можуть додати ваги. Наскільки ця модель витримає навантаження — питання не лише юридичне, а й ресурсне.