Віткофф і Кушнер сядуть за стіл з українською командою: що це змінює

За даними журналіста Axios Барака Равіда, який послався на два обізнані джерела, з боку Вашингтона в розмові візьмуть участь посланці президента США Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер. До них долучаться радники з національної безпеки Великої Британії, Франції та Німеччини — так само, як це було під час зустрічі з представниками Трампа в Києві.

Українську сторону представлятиме широке коло посадовців. Кореспондент RFE/RL у Вашингтоні Алекс Рауфоглу називає серед учасників главу Офісу президента Кирила Буданова, першого віцепрем'єр-міністра — міністра енергетики Дениса Шмигаля, міністра закордонних справ Андрія Сибігу, голову Служби зовнішньої розвідки Рустема Умерова, керівника фракції "Слуга народу" у Верховній Раді Давида Арахамію, першого заступника керівника ОП Сергія Кислицю та заступника керівника ОП Павла Палісу.

Що це означає на практиці. Присутність радників трьох європейських країн — Британії, Франції та Німеччини — перетворює двосторонній американо-український трек на ширший формат. Саме цю конфігурацію, відому як E3, Київ від весни намагається зробити ключовим майданчиком для координації мирних ініціатив: про це ще 19 травня писав The Telegraph, зазначаючи, що в української сторони зростають сумніви щодо ефективності переговорів, які переважно залежать від США. Ідея в тому, щоб Європа активніше долучалася до посередництва та формування умов можливого перемир'я.

Другий важливий сигнал — поступ у питанні ліцензій на виробництво ракет для протиповітряної оборони Patriot. За словами поінформованого співрозмовника "РБК-Україна", під час зустрічі Володимира Зеленського з Трампом тут вдалося досягти "певного просування". Йдеться про чутливу для України тему: власне виробництво ракет для ППО зменшує залежність від постачань ззовні та від політичної кон'юнктури в країнах-партнерах.

Водночас за рештою ключових питань, як зазначає джерело, "м'яч на полі Росії" — і агресор поки утримується від відповідей. Це означає, що навіть успішна координація між Києвом, Вашингтоном і європейськими столицями не гарантує руху: без реакції Москви будь-які напрацювання залишаються на папері.

Підсумок. Зустріч 22 вересня показує дві тенденції: Київ наполягає на ширшому європейському форматі замість суто американського посередництва, а США готові говорити в такій конфігурації. Практичний результат поки обмежений — просування щодо ліцензій на ракети для Patriot і очікування відповіді російської сторони.