ОГП заперечує підозру керівнику НАБУ: що стоїть за юридичною суперечкою

Офіс генерального прокурора оприлюднив заяву, в якій заперечує повідомлення про підозру одному з керівників антикорупційних органів. За версією відомства, в межах заявленого кримінального провадження підозру не оголошували в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом, і правових підстав для такого рішення не було. Відповідні відмітки в Єдиному реєстрі досудових розслідувань про повідомлення про підозру скасували, а самі заяви назвали позбавленими юридичного сенсу.

Іншої позиції дотримується відсторонений генеральний прокурор Руслан Кравченко. У своєму дописі він стверджує, що представники НАБУ намагалися домогтися скасування повідомлення про підозру Семену Кривоносу. За його словами, з такою вимогою до керівництва ДБР та Офісу генпрокурора прибув Олександр Абакумов. Кравченко також наполягає, що повідомлення про підозру було надіслане належним чином, і додає на підтвердження поштові квитанції. Спроби скасувати підозру або вилучити відомості з ЄРДР він називає ознаками політичного та протиправного втручання.

Ця суперечка виникла на тлі ширшого конфлікту між генпрокурором і НАБУ. Раніше НАБУ та САП у межах операції «Карфаген» заявили про викриття корупційної організації в Офісі генпрокурора. За даними слідства, фігуранти систематично отримували хабарі від шахрайських кол-центрів за неперешкоджання їхній діяльності, а кошти легалізували через нерухомість, коштовності та інше майно.

Хронологія подій додає ситуації гостроти. 14 вересня Кравченко оголосив про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу та заявив, що раніше президент Володимир Зеленський просив його цього не робити. Того ж дня Зеленський відсторонив Кравченка від посади генерального прокурора, а 15 вересня Верховна Рада має голосувати за його звільнення.

Для громадян ця історія має цілком практичний вимір. Йдеться не лише про кадрові рішення, а про те, наскільки узгоджено працюють антикорупційні інституції та чи здатні вони доводити справи до кінця без взаємних звинувачень. Якщо юридичні процедури оскаржуються на рівні заяв і реєстрів, під сумнів потрапляє передбачуваність усієї системи — від розслідування до суду. Від того, як буде розв'язано цей вузол, залежить і довіра до органів, і те, чи не перетворяться окремі провадження на предмет політичного торгу.