ВАКС залишив Кропиву під вартою: застава 120 млн грн і що це означає
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду 16 вересня відхилила скаргу захисту заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генерального прокурора Сергія Кропиви, залишивши чинним запобіжний захід — тримання під вартою до 2 листопада з альтернативою застави у 120 млн грн.
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду 16 вересня відхилила скаргу захисту заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генерального прокурора Сергія Кропиви. Раніше обраний йому запобіжний захід залишився без змін: посадовець перебуватиме під вартою до 2 листопада, але може вийти, якщо внесе заставу у 120 млн грн.
Під час засідання Кропива заявив, що такої суми не має. «У моїй декларації немає таких грошей. Я не можу заплатити таку заставу. Я прошу зменшення застави до суми, яку можу заплатити — до 2 млн грн», — сказав він. Посадовець також заперечив спроби переховуватися від слідства: за його словами, на момент затримання він перебував у Львові у погодженому відрядженні. Кропива заявив, що не отримував коштів від діяльності шахрайських кол-центрів і неправомірної вигоди від генерального прокурора, та не визнає висунутих звинувачень.
Сторона обвинувачення на засіданні наполягала на іншому. Прокурор посилався на записи розмов про кількість кол-центрів, які могли «кришуватися»: 18 лютого йшлося про 469 об'єктів, а в березні — вже про 505. За оцінкою обвинувачення, з одного кол-центру могло надходити близько 7 тис. доларів на місяць, тож загальна сума за «кришування» могла сягати 3,5 млн доларів щомісяця. За версією слідства, Кропива інструктував учасників злочинної організації, як діяти у разі запитів НАБУ та уникати викриття, а також спілкувався з впливовими особами, зокрема представниками Офісу Президента та керівником Одеської ОВА.
Ця історія — частина ширшої справи. 5 вересня НАБУ та САП повідомили про викриття злочинної організації, яку, за даними слідства, очолював посадовець Офісу Генерального прокурора; учасників підозрюють у «кришуванні» шахрайських кол-центрів та легалізації незаконно отриманих коштів. 6 вересня генеральний прокурор Руслан Кравченко заперечив свою причетність до прикриття незаконних кол-центрів і заявив, що не давав відповідних вказівок працівникам прокуратури, а щодо співробітника Офісу, який фігурує у розслідуванні, вже ухвалили відповідні рішення. 15 вересня Президент України Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Руслана Кравченка з посади Генерального прокурора України.
Для людей тут важливий не лише юридичний бік. Справа про «кришування» кол-центрів стосується мільйонних сум, які, за версією обвинувачення, виводилися з тіньового обігу за участі представників правоохоронної системи. Якщо ці дані підтвердяться в суді, це означатиме, що частина шахрайських схем, від яких потерпають звичайні громадяни, могла мати прикриття на високому рівні. Водночас сам факт запобіжного заходу і відставка генпрокурора свідчать про те, що система реагує — але остаточна оцінка буде за судом, і до вироку діє презумпція невинуватості.
Коротко: апеляція залишила Кропиву під вартою до 2 листопада з можливістю застави 120 млн грн, яку він називає непідйомною. Справа триває на тлі кадрових рішень у прокуратурі, і саме від суду залежить, чи стане ця історія прикладом невідворотності відповідальності.







