Терехов: без житла не буде й роботи — як держава може повернути людей додому

Питання повернення людей в Україну вже давно вийшло за межі суто демографічної дискусії. Йдеться про те, чи зможуть міста — і прифронтові, і відносно безпечні в тилу — зберегти своїх мешканців і робочі місця. Голова Асоціації прифронтових міст і громад Ігор Терехов в інтерв'ю виданню «РБК-Україна» окреслив умову, без якої, на його переконання, жодні інші стимули не працюватимуть.

«Сьогодні людині насамперед потрібно дати житло — це фундамент. Немає житла — немає роботи. Якщо людина не почуватиметься захищеною, вона виїжджатиме — і не з одного міста в інше, а взагалі. Ця проблема існує скрізь: у Луцьку, у відносно безпечному Рівному, у Кропивницькому, у Харкові, у Львові», — наголосив він.

Із цієї тези випливає практичний висновок: розв'язання проблеми не можна віддати на відкуп окремим громадам. За словами Терехова, потрібна загальнодержавна програма соціального житла та зрозумілий для людей механізм компенсації втраченого житла. Саме з такими пропозиціями Асоціація прифронтових міст і громад виступала вже неодноразово.

Ключове питання — юридичне. Людина, яка виїхала з певної території та готова передати державі право власності на зруйновану квартиру чи будинок, повинна отримати щось натомість. Для цього, вважає Терехов, потрібне рішення на законодавчому рівні. Серед його пропозицій — створення компанії-оператора державної програми житлового будівництва, яка фінансуватиметься з кількох джерел: бюджетних коштів, інвестицій приватного бізнесу, ресурсів фінансових інституцій та міжнародних донорів.

Далі — конкретний алгоритм. Місто робить свій внесок земельною ділянкою та підведенням комунікацій. Компанія-оператор проводить тендер, переможцем якого цілком може стати іноземний підрядник. Потім розробляються типові проєкти й зводиться доступне житло. Такий підхід, за словами очільника АПМГ, дає не лише квадратні метри: будівництво створює робочі місця і тягне за собою суміжні галузі — виробництво будівельних матеріалів, металопродукції. Тобто будівництво може стати одним із локомотивів відновлення економіки.

Ефект Терехов описує як ланцюжок: держава отримує податкові надходження до бюджету, люди — роботу, а масове типове будівництво знижує собівартість квадратного метра. Додатково, на його думку, запущені пільгові державні іпотечні програми зробили б купівлю житла ще доступнішою. Окремий напрям, який потребує розвитку, — довгострокова оренда на прийнятних умовах та соціальне житло для найбільш незахищених родин.

Підсумок: пропозиція зводиться до того, що повернення людей — це не питання закликів, а питання інституцій. Без законодавчо закріпленої компенсації за втрачене житло, без оператора державної будівельної програми та без доступних іпотечних і орендних інструментів розмова про повернення залишиться теоретичною. Натомість запропонована схема, якщо її реалізувати, має дати ефект одразу в кількох площинах — від бюджетних надходжень до зайнятості населення.