Стефанчука не хотіли бачити в Будапешті: що стоїть за відмовою угорських посадовців

За даними джерел, поїздку планували на тиждень, що починався з 7 вересня. Формальним приводом мало стати рішення українського парламенту, який першим у світі визнав і засудив системні репресії проти угорців за часів СРСР. Однак замість дипломатичного кроку назустріч Київ отримав відмову: за інформацією співрозмовників, Агнеш Форштоффер просто не захотіла зустрічатися зі Стефанчуком, як і жоден інший угорський посадовець.

Згодом голова Верховної Ради все ж опинився в Будапешті — але транзитом, повертаючись в Україну із саміту G7. Жодних офіційних контактів під час цієї зупинки зафіксовано не було.

Показово, що в команді спікера не стали загострювати ситуацію. У відповіді на запит вони не згадали про відмову угорської сторони, натомість нагадали, що після обрання на посаду Форштоффер особисто запрошувала українського колегу до Угорщини. Речник спікера Вадим Колодійчук заявив: «Українська і угорська команди активно працюють над організацією першої зустрічі голови Верховної Ради з головою Національної асамблеї Угорщини Агнеш Форштоффер. Ми вдячні угорській стороні за офіційне запрошення відвідати Будапешт. Водночас ми готові прийняти Агнеш Форштоффер в Києві, або в будь-якому іншому українському місті за згоди сторін».

Цей епізод варто читати в ширшому контексті. Угорщина вже тривалий час блокує євроінтеграційний поступ України. Офіційне відкриття першого переговорного кластера «Основи» для України та Молдови відбулося 15 червня в Люксембурзі, а 14 липня ЄС відкрив шостий кластер, що стосується зовнішніх відносин. Однак 17 липня робоча група Ради ЄС із питань розширення почала розгляд результатів скринінгу другого й третього кластерів: Угорщина погодилася щодо третього кластера для Молдови, але відмовилася запускати процес для України. Через відсутність підтримки більшості країн-членів рішення не ухвалили. 22 липня Будапешт знову не затвердив результати скринінгу цих кластерів.

Після літньої перерви робоча група COELA мала повернутися до підготовки відкриття кластерів для України та Молдови. А 3 вересня прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що «Україна наразі не відповідає умовам для вступу до Євросоюзу», а її євроінтеграція «має відбуватися за загальними правилами без будь-яких винятків чи прискорених процедур».

Для України наслідки подвійні. З одного боку, відмова від зустрічі на рівні спікерів — сигнал, що політичний діалог із Будапештом залишається заручником ширших суперечностей, передусім навколо європейського шляху Києва. З іншого — українська сторона свідомо зберігає відкритість до переговорів, пропонуючи альтернативний майданчик у Києві. Це залишає простір для розмови навіть попри нинішню паузу.

Підсумок: поки Угорщина блокує євроінтеграційні рішення, контакти на найвищому парламентському рівні залишаються замороженими. Україна обирає тактику стриманості й готовності до діалогу — але чи дасть це результат, залежатиме від того, чи зміниться позиція Будапешта.