Удар по НПЗ РФ: понад 45% потужностей нафтопереробки виведено з ладу

За повідомленням Генерального штабу ЗСУ, станом на 21 вересня 2026 року виведено з ладу понад 45% проєктних потужностей російської нафтопереробки. Відлік цих втрат вели від ураження Московського НПЗ.

Серед підтверджених епізодів — три ключові об'єкти. 15 вересня було уражено Сизранський НПЗ у Самарській області. 17 вересня — НПЗ «Славнефть-ЯНОС» у Ярославлі. 20 вересня — «Газпромнефть-Московский НПЗ» у Москві. Це підприємства різного профілю й масштабу, і саме тому їхні втрати позначаються на всій галузі одразу.

Що це означає на практиці? Головний наслідок — дефіцит якісного пального в Росії. Крім того, різко падають обсяги виробництва бензину та дизельного пального стандарту Євро-5/К5. Ідеться не про абстрактні відсотки, а про продукцію, якою заправляють автомобілі, техніку та, зрештою, забезпечують логістику й аграрний сектор.

Для українців ці цифри мають подвійне значення. По-перше, скорочення нафтопереробки в Росії зменшує ресурсну базу, з якої фінансується війна. По-друге, дефіцит пального всередині РФ може змусити її шукати альтернативні канали постачання — і це вже питання не стільки економіки, скільки логістики та часу.

Водночас не варто переоцінювати швидкість ефекту. Нафтопереробні потужності можуть відновлювати, резервувати або перерозподіляти навантаження між іншими заводами. Проте навіть часткове відновлення потребує обладнання, фахівців і коштів — а це ресурси, які конкурують з іншими потребами. Показово, що йдеться про проєктні потужності: тобто фактичний випуск може бути ще нижчим за проєктні позначки.

Підсумок простий: удар по нафтопереробці — це удар по здатності Росії тримати внутрішній паливний баланс. 45% втрачених потужностей — сигнал, що тиск на цю сферу наростає, а наслідки для російського ринку пального стануть довготривалими.