ОСШР без Волошина: чому змінюється план нової структури ЗСУ

Бригадний генерал Дмитро Волошин, якого в липні президент Володимир Зеленський визначив кандидатом на командувача нових Об'єднаних сил швидкого реагування, цю структуру не очолить. Про це 21 вересня стало відомо від чотирьох співрозмовників у різних структурах Сил оборони, серед яких є високопоставлені. Волошин уже повернувся до 8-го корпусу Десантно-штурмових військ, що нині перебуває на Сумщині, — тобто до посади, яку обіймав до оголошення про створення ОСШР. Цими вихідними він зустрічався з місцевими журналістами саме як командир цього корпусу.

Однією з причин, через які призначення не відбулося, могли стати заперечення штурмових підрозділів щодо командира з Десантно-штурмових військ. Претензій до Волошина як до військового чи командира у штурмовиків, за словами співрозмовника, не було — питання виникли до підходу формування управління на базі ДШВ. «У штурмовиків не було до Волошина претензій як до людини чи командира. Але була претензія до того, що він прийшов до них і сказав, що все управління, відсотків 80, буде складатися з десантників. Хто з десантників розуміє ту систему, у якій воюємо ми?» — наводить слова співрозмовника джерело. Офіційна причина, чому Волошин не очолив ОСШР, наразі не оприлюднена.

Можливим наступником називають його колегу-десантника Павла Розлача, колишнього командира 80-ї окремої десантно-штурмової бригади, який очолив її у 2024 році під час операції на Курщині. За словами одного зі співрозмовників, Розлач справді є кандидатом, але остаточного рішення немає.

Під питанням не лише кандидатура командувача, а й сам формат ОСШР: склад і порядок функціонування структури можуть суттєво змінитися, не виключений і перегляд формату існування штурмових полків. Нагадаємо, 10 липня Зеленський оголосив про створення ОСШР у складі Сухопутних військ ЗСУ — нова складова мала поєднати спроможності штурмових військ, безпілотні та артилерійські компоненти й інші засоби для оперативного реагування на фронті. Тоді ж президент визначив Волошина відповідальним за створення та розвиток структури, а в указі №592/2026 ішлося про опрацювання можливості створення ОСШР як окремого роду сил ЗСУ.

Співрозмовники серед штурмовиків заявляють і про скорочення штатної чисельності окремих підрозділів, зокрема піхотних батальйонів, а також про вилучення частини інженерних підрозділів. «Скорочення штурмовиків розбите на два етапи — на першому скорочують піхотні батальйони, на другому — БпС. Нас хочуть залишити в напівпридатному стані», — сказав один зі співрозмовників. Водночас навіть високопоставлені джерела можуть не знати остаточного задуму щодо майбутньої структури штурмових підрозділів.

Отже, остаточна конфігурація ОСШР, їхнє командування та місце штурмових полків у системі управління Силами оборони залишаються предметом обговорення. Для військових це означає продовження невизначеності щодо підпорядкування й кадрових рішень, а отже — і щодо того, як надалі розподілятимуться ресурси та відповідальність на фронті.