Підозра директору НАБУ: чому рішення генпрокурора може бути скасоване

У понеділок, 14 вересня, стало відомо, що рішення генерального прокурора Руслана Кравченка підписати підозру директору Національного антикорупційного бюро Семену Кривоносу буде скасоване. Про це повідомили джерела в Офісі президента. За їхніми словами, дії Кравченка щодо НАБУ «не мають сенсу», і про це він чув від президента Володимира Зеленського.

Ситуація навколо підозри розгорталася стрімко. Вранці 14 вересня Кравченко опублікував відеозвернення, в якому заявив, що підписав підозру Кривоносу. Його підозрюють у підробленні документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великих розмірах. За словами генпрокурора, під час операції «Карфаген» Кривонос отримав доступ до матеріалів кримінальних проваджень щодо працівників антикорупційних органів. Ще одна підозра стосується наближеної до керівника САП людини, ім'я якої не називають.

Кривонос відреагував на заяву, назвавши справу сфальсифікованою, та заявив, що підозру йому не вручали. НАБУ, своєю чергою, назвало це продовженням атаки на антикорупційні органи. Згодом президент Володимир Зеленський заявив, що генпрокурор має звільнитися, і закликав Верховну Раду підтримати його відставку.

Як з'ясувалося, Кравченко записав відеозвернення перед від'їздом за кордон і вже не перебуває в Україні. Сам він стверджує, що перебуває у закордонному відрядженні. Раніше, 7 вересня, Кравченко заявив, що подав у відставку на тлі інформації про ймовірну причетність до корупційних схем у справі «Карфаген». Крім того, раніше він заявляв, що від підписання підозри Кривоносу його «політично» стримував президент Зеленський.

Таким чином, конфлікт між генеральним прокурором і керівництвом НАБУ набуває нового виміру. Якщо підозру справді скасують, це означатиме, що інституційний тиск на антикорупційні органи не матиме юридичного продовження. Водночас заклик президента до відставки генпрокурора і його перебування за кордоном ставлять питання про те, хто наразі керує прокуратурою та як це впливає на розслідування резонансних справ. Для громадян це важливо, адже йдеться про довіру до ключових інституцій, які мають боротися з корупцією.