Виїзд Кравченка за кордон: що стоїть за підозрою керівнику НАБУ

За наявною інформацією, підписання підозри стало своєрідною платою за можливість залишити країну, а сам виїзд був можливий лише за особистої згоди президента Володимира Зеленського. Про це йдеться в матеріалі «Центру протидії корупції».

Формальною підставою для відеозвернення Кравченка стала резонансна спецоперація «Карфаген», у межах якої НАБУ та САП викрили схему прикриття шахрайських кол-центрів прокурорами Офісу Генпрокурора. У відповідь генпрокурор звинуватив директора НАБУ та людину з оточення очільника САП. Водночас, за даними джерела, оприлюднене відео навряд чи пов'язане з реальною процесуальною роботою та доказовою базою — радше воно виглядає як спроба помсти й відвернення уваги від власної причетності до кришування шахрайських кол-центрів.

Контекст важливий: саме Кравченко та вже звільнена його соратниця Марія Вдовиченко рік тому особисто підписували процесуальні документи в кримінальних провадженнях щодо детективів НАБУ. Більшість цих проваджень наразі або програють у судах, або вже офіційно закриті. Раніше журналіст Михайло Ткач писав, що в стінах Офісу генпрокурора готувалася нова атака на антикорупційні органи — на це вказували документи, знайдені безпосередньо в будівлі відомства.

Що це означає для країни. Історія навколо «Карфагена» вже коштувала Кравченку посади: кілька днів тому після зустрічі з президентом він подав заяву про відставку, назвавши це свідомим політичним рішенням, і запевняв, що не дозволить використати свою відставку для зупинення кримінальних проваджень. Тепер постає питання, хто отримає контроль над прокуратурою і хто наступним може опинитися під ударом. Для громадян це передусім питання довіри до органів, які мають розслідувати корупцію, а не конкурувати між собою.

Підсумок: відставка Кравченка може виявитися лише початком масштабних змін навколо Офісу генерального прокурора, тоді як НАБУ та САП продовжують розслідування можливого кришування шахрайських кол-центрів.