НАБУ заперечує підозру Кривоносу і називає заяву Кравченка публічною атакою

У НАБУ та САП заяву генпрокурора Руслана Кравченка, який нещодавно подав у відставку, розцінюють як продовження системної атаки на незалежні антикорупційні органи. Про це Бюро повідомило у своєму Telegram-каналі, зазначивши, що така атака триває не перший день: її активна фаза, за твердженням відомства, почалася ще минулого літа, коли однією з головних цілей була спроба підпорядкувати НАБУ і САП Офісу генерального прокурора.

У відомстві наголошують, що НАБУ та САП не беруть участі в політичній боротьбі й діють виключно в межах закону, та заявляють про готовність захищати незалежність антикорупційної системи. Окремо Бюро підкреслило: станом на зараз жодної підозри директору НАБУ Семену Кривоносу офіційно не вручено, так само НАБУ не вилучало жодних кримінальних проваджень, про які йшлося у заявах генерального прокурора. Усі твердження щодо нібито вилучення таких проваджень у Бюро назвали такими, що не відповідають дійсності.

«Відтак заяви генерального прокурора, який нещодавно подав у відставку, наразі мають публічний, а не процесуальний характер», — наголошується у повідомленні. Там також додали, що НАБУ і САП ніколи не пропонували і не вимагали жодної «недоторканності» для будь-кого — ані для своїх працівників, ані для інших осіб.

Контекст цієї заяви — справа «Карфаген». На початку вересня НАБУ та САП оприлюднили записи розмов у її межах: правоохоронці повідомили, що викрили злочинну організацію, створену одним із керівників структурних підрозділів Офісу генерального прокурора. 14 вересня Кравченко, який подав у відставку після скандалу через «Карфаген», заявив, що підписав підозри керівнику НАБУ та особі, близькій до керівника САП. Того ж дня президент Володимир Зеленський закликав Верховну Раду якнайшвидше ухвалити рішення про відставку Кравченка з посади генпрокурора.

Отже, наразі маємо публічний конфлікт між двома відомствами, у якому НАБУ наполягає на відсутності процесуальних кроків щодо свого керівництва, а колишній генпрокурор наполягає на підписаних підозрах. Для громадян це означає передусім питання довіри до антикорупційної системи: від того, чи буде ця суперечка розв'язана в правовому полі, залежить, наскільки переконливо виглядатимуть обидві інституції у подальших справах.