Обшуки в Джорджеску: що стоїть за справою на 1,1 млн євро і чому це важливо для України

Прокурори Управління з розслідування організованої злочинності та тероризму Румунії (DIICOT) 21 вересня провели обшуки в будинку Келіна Джорджеску в Могошоая (повіт Ілфов). Самого політика затримали в Отопені, коли він їхав до спортивної зали. За даними співрозмовників у судових органах, його зупинили в автомобілі й доставили додому, аби обшук відбувся за його присутності. Після цього Джорджеску мають доправити на допит.

Йдеться про кримінальне провадження щодо можливого створення організованого злочинного угруповання та шахрайства з особливо тяжкими наслідками. За версією слідства, у вересні 2021 року двоє громадян Румунії, серед яких Джорджеску, та громадянин Італії нібито створили групу для отримання майнової вигоди. Джорджеску нібито розподілив ролі між учасниками, представляючи їх як заможних бізнесменів — керівників іноземних компаній, які мали кошти для позик румунським підприємцям за умови внесення застави. Слідство вважає, що так бізнесменів вводили в оману щодо можливості фінансування від іноземних банків, а метою було заволодіння грошовими гарантіями. Обшуки тривають за п'ятьма адресами: у Могошоая, Чолпані, Буфтя та Бухаресті.

За даними слідства, бізнесмен Резван Леу сплатив гарантію, щоб отримати кредит у 6 млн євро від швейцарського банку. Наприкінці 2021 року він нібито переказав 1 млн євро як заставу. Після кількох зустрічей із людьми, з якими його познайомив Джорджеску, та листування з банком підприємець почав вимагати повернення коштів. У 2022 році Джорджеску та його наближені нібито обіцяли повернути гроші через іншу швейцарську компанію, але цього не сталося. У 2023 році він нібито знову пообіцяв повернути кошти після надходження зборів на виборчу кампанію 2024 року.

Політичний контекст справи не менш важливий. У листопаді 2024 року в Румунії відбувся перший тур президентських виборів, до другого туру вийшли Джорджеску та проєвропейська кандидатка Ласконі. Однак у грудні Вища рада національної оборони розсекретила документи спецслужб про втручання Росії на користь Джорджеску. Результати першого туру скасували і призначили повторне голосування, а 9 березня 2025 року ЦВК Румунії заборонила Джорджеску брати участь у повторних виборах.

Для України ця справа має прямий вимір. Потенційний прихід Джорджеску до влади в Румунії міг би становити ризик через його заяви про припинення військової допомоги та критичне ставлення до підтримки Києва. Румунія — важливий логістичний і політичний партнер України на східному фланзі НАТО, тож будь-які зміни в її керівництві мають наслідки для безпеки регіону. Розслідування DIICOT додає ще один вимір до питання про те, хто і як намагався впливати на румунську політику.

Поки що йдеться про підозри, а не про вирок. Але сам факт обшуків і допиту лідера, який ще рік тому був фаворитом президентських перегонів, показує, наскільки серйозно румунська влада ставиться до поєднання фінансових схем і політичного впливу.