Пандуси у дніпровських багатоповерхівках: як працює механізм і хто може отримати безбар’єрний доступ

Більшість багатоквартирних будинків Дніпра зводилися ще за радянських часів, і пандусів у них не передбачали. Для людей з інвалідністю, батьків із дитячими візочками та літніх мешканців це означає щоденну перешкоду на шляху з дому. Місто розв’язує проблему через дві схеми — за поданням ради безбар’єрності та за програмою співфінансування.

У будинку на Березинській, 30 пандус встановили безплатно для мешканців за ініціативи ради безбар’єрності. Пенсіонерка Галина Вікторівна, яка живе тут майже півстоліття, каже, що без пандуса частина сусідів просто не могла вийти з дому. У будинку ОСББ «ВЕСНА ІІІ» на потреби мешканців звернули увагу ще минулого року: заявку подали влітку, а восени конструкцію вже встановили. За словами голови ОСББ Віталія Хайла, пандус потрібен щонайменше двом людям, які пересуваються на кріслах колісних, а також батькам із візочками та літнім людям. Орієнтовна вартість такої конструкції — близько 100 тисяч гривень, і мешканці не платили нічого.

Схожа історія — у будинку на Набережній Перемоги, 104-А. Тут пандус облаштували після звернення Надії Романчук, син якої через хворобу пересувається на кріслі колісних. Роботи тривали два тижні й були безплатними. Голова ОСББ «Переможець» Олександр Штефан зазначає, що спочатку не всі сусіди розуміли потребу проєкту, але після узгодження з мешканцями та міською владою роботи завершили швидко.

Окремий випадок — будинок на вулиці Олександра Данченка, 46, де пандус з’явився завдяки паралімпійцю Антону Колю, бронзовому призеру Ігор у Ріо-де-Жанейро 2016 року, який сам тут мешкає. Це вже друга така конструкція в будівлі. Мешканка Ольга Зеленська розповідає, що її донька пересувається на візку, і роками вийти на вулицю було проблемою. Водночас люди просять відремонтувати дорогу, аби з пандуса можна було безпечно з’їхати на тротуар.

За програмою співфінансування 75% вартості робіт покриває місто, решту 25% — об’єднання співвласників. Саме так встановили пандус на Робочій, 154, де мешкає Володимир Миколайович, який втратив ноги внаслідок ракетного удару й тепер учиться ходити на протезах. За словами начальника управління з організаційних питань департаменту з питань самоорганізації населення ДМР Владислава Макарця, ця конструкція має довжину 27,5 метра, кут нахилу не більше восьми градусів і поручні. Її вартість — близько 380 тисяч гривень, з яких чверть профінансувало ОСББ.

Механізм звернення досить простий. Мешканці можуть повідомити про потребу через голову ОСББ чи ЖБК, міську гарячу лінію 1530, раду безбар’єрності або профільного депутата. Далі фахівці визначають тип конструкції: у просторих під’їздах це класичний пандус, у тісних — відкидні моделі, а подекуди й підйомники. Член ради безбар’єрності Ольга Волкова радить передусім телефонувати на 1530 — форма власності будинку значення не має.

Розраховувати на пандус можуть люди з інвалідністю, які пересуваються на кріслі колісних, інші маломобільні мешканці, літні люди, яким важко користуватися сходами, а також ті, хто має медичний висновок про потребу в безбар’єрному доступі. Наявність людини саме на візку не є обов’язковою — важливе підтверджене обґрунтування. Консультацію можна отримати в департаменті з питань самоорганізації населення Дніпровської міськради.

Отже, безбар’єрність у житлових будинках Дніпра рухається двома каналами — повністю безплатним за поданням ради безбар’єрності та частково оплачуваним мешканцями за програмою 75/25. Потреба в таких конструкціях зростає, тож ключовим залишається ініціатива самих мешканців і коректно оформлене звернення.