Спецслужби Чехії, Латвії та Швеції: Росія готує диверсії, але про напад на НАТО не йдеться

Голова Служби безпеки та інформації Чехії Міхал Куделка не виключає, що Москва може піти на обмежене вторгнення на територію однієї з країн НАТО, вдатися до провокацій під чужим прапором або масштабних операцій впливу. За його словами, такий сценарій потенційно можливий протягом «місяців, а не років». Водночас він не стверджував, що напад є неминучим.

Керівник Служби державної безпеки Латвії Нормундс Межвієц теж говорить про ознаки підготовки Росії до рішучіших дій у Європі. Проте він наголошує: наразі ознак неминучого нападу спецслужба не бачить. За його словами, залишається незрозумілим, чи Москва має конкретні плани, чи передусім прагне поширювати страх і невизначеність у західних суспільствах.

Голова військової розвідки та служби безпеки Швеції Томас Нільссон окреслює кілька цілей російської диверсійної активності: послаблення підтримки України, створення розколу всередині НАТО та залякування європейців. Він назвав «поворотним моментом» інцидент із дроном із вибухівкою в аеропорту Лейпцига, який німецька влада пов’язує з російською розвідкою.

За оцінкою латвійської спецслужби, Росія поступово переходить від хаотичних диверсій і підпалів до атак на конкретні об’єкти, пов’язані з підтримкою України. Представники всіх трьох відомств очікують, що російська диверсійна кампанія в Європі може посилитися найближчими місяцями.

Для України ці сигнали мають подвійне значення. З одного боку, тиск на європейську інфраструктуру та логістику підтримки Києва — це спроба зменшити обсяги допомоги без відкритого фронтального конфлікту з НАТО. З іншого — розбіжності в оцінках спецслужб показують, що Захід поки не має єдиної картини російських намірів, а отже, реагуватиме ситуативно.

Практичний висновок для європейських суспільств — посилення захисту критичної інфраструктури, аеропортів і об’єктів, пов’язаних з українською допомогою, а також готовність до інформаційних операцій. Для України важливо, щоб ці попередження не стали аргументом для згортання підтримки, а навпаки — підставою для її зміцнення та координації між союзниками.