Дума-2026: «Єдина Росія» йде на конституційну більшість

Голосування до Державної думи тривало три дні — з 18 по 20 вересня. Росіяни обирали 450 депутатів: половину за партійними списками, половину — в одномандатних округах. За даними російської ЦВК, після опрацювання 32,92% протоколів «Єдина Росія» отримує 56,97% голосів. Це більш ніж на сім відсоткових пунктів вище за результат 2021 року, коли партія влади набрала 49,82%.

Решта партій, які долають бар'єр, розташувалися з великим відривом. Інші політичні сили, що проходять до парламенту, отримують значно меншу підтримку, ніж п'ять років тому. Для порівняння: у 2021 році КПРФ мала 18,93%, ЛДПР — 7,55%, «Нові люди» — 5,32%, «Справедлива Росія» — 7,46%. Нинішні цифри ще можуть змінитися після підрахунку решти бюлетенів.

Ключове питання — чи збереже «Єдина Росія» конституційну більшість. У попередньому скликанні партія мала 324 мандати, а для змін до Конституції потрібен щонайменше 301 голос. За даними, коли було опрацьовано близько чверті бюлетенів, кандидати партії лідирували у 181 одномандатному окрузі, а за списком могли отримати ще близько 125 місць. Частина мандатів може дістатися після перерозподілу голосів партій, які не подолали бар'єр. Якщо ці прогнози справдяться, Кремль отримає можливість ухвалювати конституційні зміни без підтримки інших фракцій — а це впливає на всю вертикаль влади і на те, як ухвалюються рішення, що стосуються життя пересічних росіян.

Офіційні цифри виявилися вищими за дані провладних екзитполів: Всеросійський центр вивчення громадської думки оцінював результат «Єдиної Росії» у 49,4%, а Інститут соціального маркетингу — у 52,8%. Обидві служби заздалегідь попереджали, що підсумковий показник може бути вищим, оскільки опитування не охоплювали частину прикордонних і анексованих регіонів, окремі республіки Північного Кавказу, віддалені північні території, а також військових і тих, хто голосував дистанційно.

Окрема тема кампанії — порушення. У Москві через збій електронної системи списків виборці на частині дільниць кілька годин чекали на паперовий бюлетень; заступник голови Мосміськвиборчкому пояснив це зовнішніми кібератаками. КПРФ станом на ранок другого дня голосування повідомляла щонайменше про 1175 випадків відсторонення спостерігачів. Електоральні експерти назвали це безпрецедентним тиском. На Далекому Сході й у Сибіру спостерігачі фіксували незвично багато повідомлень про розкриті сейфи й пакети з бюлетенями, переклеєні пломби та проблеми з підписами й печатками.

Явка також зросла: за попередніми даними ЦВК, вона становила 56,66% проти 51,72% п'ять років тому. З урахуванням бюлетенів, що не встигли потрапити в статистику, підсумкова явка може перевищити 60%. Це перші парламентські вибори в Росії після початку повномасштабного вторгнення в Україну. Напередодні голосування Володимир Путін закликав росіян прийти на дільниці та заявив, що їхній вибір має продемонструвати, що армію підтримують мільйони людей.

Паралельно відбувалися вибори глав восьми регіонів. Чинні керівники або виконувачі обов'язків лідирують в усіх восьми суб'єктах. У Чечні Рамзан Кадиров, коли опрацювали 2,4% протоколів, отримує 99,64% голосів. Кандидат від «Справедливої Росії» Ісмаїл Денільханов набирає 0,16%, представник КПРФ Халід Накаєв — 0,15%. Явка в регіоні станом на 18:00 20 вересня становила 93,98% — проголосували 825 348 виборців. Раніше лунали повідомлення про можливі порушення в Чечні, зокрема про аномально велику кількість бюлетенів на частині дільниць у перший день, перевірки жителів напередодні голосування та організовані походи батьків школярів на дільниці.

Підсумок: якщо попередні цифри підтвердяться, «Єдина Росія» не просто збереже більшість, а й матиме запас для конституційних змін. Для Росії це означає подальшу концентрацію влади, а для її сусідів — менше стримувань усередині самої системи. Остаточні результати стануть відомі після підрахунку всіх бюлетенів.