Вибори в Латвії: чому Кремль робить ставку на «Російський союз» і що це означає для України

Латвія — невелика країна на східному фланзі НАТО, але її виборча кампанія давно вийшла за межі суто внутрішньої політики. За інформацією The Insider, Кремль продовжує робити ставку на партію «Російський союз Латвії», хоча підтримка ідей «русского мира» в країні помітно впала після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Тобто Москва не стільки спирається на реальну популярність цих сил, скільки намагається зберегти хоч якийсь важіль впливу на політичне життя країни-члена ЄС і НАТО.

Партія, про яку йдеться, раніше була пов'язана з експарламентаркою Європарламенту Тетяною Жданок. За даними журналістів, вона тривалий час контактувала з російськими спецслужбами, отримувала з Москви гроші та надсилала кураторам звіти. У вересні 2024 року керівництво партії змінилося: її очолили Євген Осипов та Андрій Пагор. Обидва мають непростий життєпис — Пагор, за даними розслідування, раніше служив у поліції, але пішов звідти після підозр у вимаганні хабарів у наркодилерів; Осипов у 1990-х заснував латвійське відділення «Російської національної єдності», а у 2013 році отримав покарання у вигляді виправних робіт за наругу над державним прапором Латвії.

Для України ця історія має цілком практичний вимір. Латвія входить до ЄС і НАТО та надає нашій країні військову допомогу, і, за даними The Insider, Москву цікавлять саме ці напрями — вона намагається підтримувати політичні сили й діячів, які просувають вигідні Кремлю наративи. Серед кандидатів, яких видання пов'язує з проросійськими силами, згадуються Анна Бондере та Олексій Росліков. Бондере балотується, регулярно бере участь у заходах «Російського союзу Латвії» й часто їздила до Росії. Росліков же публічно заявляв, що в разі обрання Україна більше не отримуватиме латвійської допомоги.

Контекст цих виборів важливий і без російського сліду. У 2023 році Латвія знизила рівень дипломатичних відносин із Росією та скоротила чисельність російського посольства на 60%. У липні латвійський прем'єр розкритикував країни ЄС, які блокують санкції проти Росії та, за його словами, «заробляють гроші на війні». А в червні латвійська розвідка попереджала, що Росія може готувати провокації проти країн Балтії або Польщі. На цьому тлі будь-які спроби зовнішнього впливу на виборчий процес у Латвії — це не абстрактна загроза, а частина ширшої картини тиску на східний фланг Альянсу.

Підсумок простий: результат голосування 3 жовтня визначатиме не лише склад Сейму, а й те, наскільки стійкою залишиться латвійська підтримка України та чи вдасться Кремлю зберегти бодай обмежений політичний плацдарм у країні ЄС і НАТО.