Удар по Балаклії: загинули двоє газовидобувників «Укргазвидобування»

Загиблими виявилися 57-річні Олександр Івченко та Роман Замета. Обидва працювали у структурі «Укргазвидобування» — компанії, яка забезпечує значну частину видобутку газу в Україні. Олександр Івченко обіймав посаду провідного фахівця з обліку дебіторської та кредиторської заборгованості у філії «Укргазспецбудмонтаж» і працював там від самого заснування підрозділу. Роман Замета був мотористом цементувального агрегату Шебелинського цеху тампонажних робіт філії «УГВ-Сервіс»; у нафтогазовій галузі він трудився з 1999 року. В обох залишилися дружини: в Івченка — дружина й донька, в Замети — дружина та двоє синів.

Ця трагедія — черговий прояв системної тактики Росії бити по об'єктах, пов'язаних із видобутком і транспортуванням енергоресурсів. Газовидобувна інфраструктура розкидана по багатьох регіонах, і її неможливо повністю захистити засобами ППО. Водночас кожен такий удар б'є не лише по конкретному підприємству, а й по енергетичній безпеці країни загалом: пошкодження обладнання, зупинка робіт, загибель досвідчених фахівців — усе це ускладнює підтримання видобутку на потрібному рівні напередодні опалювального сезону.

Важливо й те, що йдеться про цивільних людей, які не брали участі в бойових діях. Вони працювали на підприємствах, чия робота критично важлива для життєдіяльності держави, і гинули на робочих місцях. Для «Нафтогазу» це вже не перша втрата серед персоналу від початку повномасштабного вторгнення, і кожна така подія оголює проблему безпеки працівників у прифронтових і прикордонних регіонах.

Родинам загиблих належить компенсація згідно із законодавством, а підприємство, ймовірно, надасть додаткову підтримку. Але жодні виплати не замінять батька, чоловіка, колегу. Суспільний вимір тут не менш важливий за економічний: країна втрачає людей, чий досвід накопичувався десятиліттями і який не відновити швидко.

Отже, удар по Балаклії — це водночас і гуманітарна трагедія, і сигнал про вразливість енергетичного сектору. Стійкість галузі залежить не лише від техніки та фінансування, а й від того, чи вдасться зберегти людей, які на ній працюють. І саме ціна цього людського ресурсу стає дедалі вищою.