Кравченко виїхав за кордон на преміуммінівені: що це означає для справи про «кришування» кол-центрів

Колишній генеральний прокурор Руслан Кравченко перетнув український кордон на орендованому преміальному мінівені, хоча в підписаному ним самим наказі про відрядження йшлося про службовий транспорт. Ця деталь додає нових запитань до історії, яка почалася з викриття організованої групи в Офісі генпрокурора.
За інформацією правоохоронних джерел, Кравченко виїхав через пункт пропуску «Шегині — Медика» на Mercedes-Benz V-класу, який належить компанії ТОВ «Андреоллі», що займається преміальними міжнародними пасажирськими перевезеннями. За кермом був водій, зареєстрований як фізична особа-підприємець. Характер транспорту і формат поїздки вказують на те, що вона оплачувалася не з державних добових, передбачених для службового відрядження.
Формально Кравченко мав перебувати в Парижі — згідно з його власним наказом, ішлося про п'ятиденну поїздку «для участі в слуханнях ПАРЄ стосовно українських дітей». У наказі було прописано використання службового транспорту, тож вибір приватного мінівена преміумкласу суперечить задекларованим умовам відрядження. Куди саме ексгенпрокурор вирушив після перетину кордону, наразі невідомо; джерела припускають, що він розглядав варіанти між Австрією та Об'єднаними Арабськими Еміратами.
Ці обставини варто розглядати в ширшому контексті. 5 вересня НАБУ та САП повідомили про викриття організованої злочинної групи, яку, за версією слідства, організували в Офісі генеральної прокуратури. Головним фігурантом справи про «кришування» кол-центрів назвали заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергія Кропиву. Операція отримала кодову назву «Карфаген».
Сам Кравченко спершу заявляв, що у відставку не збирається, але згодом усе ж подав заяву. 15 вересня Верховна Рада звільнила його з посади генерального прокурора, а президент Володимир Зеленський підписав відповідний указ.
Для громадян ця історія має цілком практичний вимір. Ідеться не лише про кадрове рішення, а й про те, чи здатна система притягати до відповідальності тих, хто очолює нагляд за законністю. Якщо посадовець такого рівня може залишити країну в момент, коли триває розслідування щодо його відомства, це підриває довіру до інституцій і ставить питання про дієвість запобіжників — від контролю за перетином кордону до процедур відсторонення. Водночас варто пам'ятати: наразі йдеться про дані джерел і припущення, а не про рішення суду. Остаточні висновки мають робити слідство та суд, і саме від їхньої швидкості й прозорості залежатиме, чи сприймуть цю справу як справжню боротьбу з корупцією, а не як черговий епізод, що завершиться без наслідків.
Читайте також
Ще в розділі «Політика»
- ФСБ перетворюється на «керуючу компанію» Росії: еліта стурбована — Bloomberg
- Терехов: захист від розпачу — місія влади під час війни
- Зеленський і Трамп домовилися про зустріч у Нью-Йорку: що це змінює
- Обстріл Донеччини: поранені на ринку в Слов'янську та пожежа в храмі Краматорська
- Сєнкевич доручив посилити контроль за хвилиною мовчання в транспорті Миколаєва






