Кривонос назвав «маячнею» слова Кравченка про гарантії недоторканності

Керівник Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос під час брифінгу в понеділок, 14 вересня, відкинув заяву генерального прокурора Руслана Кравченка про те, що антикорупційні органи нібито обіцяли йому недоторканність в обмін на відмову від ухвалення підозри. Відповідаючи на прохання журналістів прокоментувати ці слова, він назвав їх «маячнею» і наголосив, що жодних гарантій генпрокурору не давали.

Заява Кравченка прозвучала того ж дня. Він стверджував, що раніше його від кроків проти НАБУ та САП стримував не лише президент Володимир Зеленський, а й самі антикорупційні органи — нібито пропонуючи йому недоторканність в обмін на відмову від підозри. Крім того, Кравченко, який нещодавно підписав заяву про відставку, оголосив про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. За його версією, під час операції «Карфаген» та обшуків антикорупційні органи отримали захищені матеріали, а частину документів було скопійовано та викрадено.

Сам Кривонос у коментарі журналістам заявив, що підозру у підробленні документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великих розмірах йому ще не вручали. Згодом НАБУ і САП спільно оприлюднили позицію, в якій розцінили заяви генпрокурора та підозру керівнику Бюро як продовження системної атаки на незалежні антикорупційні органи.

Що це означає. Обмін звинуваченнями між керівниками НАБУ та Офісу генпрокурора відбувається у момент, коли генпрокурор уже підписав заяву про відставку, а отже його повноваження фактично добігають кінця. Для антикорупційної інфраструктури це створює одразу кілька ризиків: підозра керівнику НАБУ ускладнює його подальшу роботу та ставить під питання кадрову стабільність Бюро, а взаємні публічні звинувачення між двома ключовими органами підривають довіру до самої спроможності системи боротися з корупцією. Для міжнародних партнерів, від яких залежить фінансова та інституційна підтримка цих органів, такий конфлікт є сигналом нестабільності.

Для громадян наслідки теж цілком практичні: поки відомства з'ясовують стосунки, розслідування резонансних справ гальмуються, а політична відповідальність за корупційні схеми розмивається. Якщо підозру Кривоносу буде офіційно вручено, постане питання про його відсторонення та керованість НАБУ — а це вже прямий вплив на темп і якість антикорупційної роботи.

Підсумок: наразі маємо публічний конфлікт двох відомств, взаємні звинувачення та відсутність підтвердженої підозри, врученої керівнику НАБУ. Ключове питання — чи завершиться ця історія правовою процедурою, чи залишиться інструментом політичного тиску.