Конфлікт між генпрокурором та НАБУ: що стоїть за відставкою Кравченка

Генеральний прокурор України Руслан Кравченко, який минулого тижня заявив про відставку, за одну ніч виписав підозру директору Національного антикорупційного бюро Семену Кривоносу та публічно закликав його полишити посаду. Це сталося на тлі відкритого протистояння між Офісом генпрокурора та антикорупційними органами, яке триває вже не перший місяць.

У відеозверненні Кравченко заявив, що співробітники НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури під час обшуків у межах операції «Карфаген» нібито незаконно заволоділи матеріалами кримінальних проваджень щодо працівників цих самих структур. «Так звана операція «Карфаген» була спрямована не лише проти мене. Її справжньою метою було отримати доступ до матеріалів кримінальних проваджень щодо керівників і співробітників НАБУ та САП. А після цього – відсторонити генерального прокурора та призупинити ухвалення процесуальних рішень у цих справах», – заявив він. За його словами, самого Кривоноса підозрюють у підробці офіційних документів заради неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, а також у фіктивному усиновленні дитини. Ще одну підозру, за словами Кравченка, виписали особі, наближеній до керівника САП Олександра Клименка, – ймовірно, через вплив на суддів Вищого антикорупційного суду та сприяння ухиленню від мобілізації.

Антикорупційні органи наполягають на протилежному. НАБУ та САП повідомили, що ще на початку вересня проводили спецоперацію проти злочинної організації на чолі з посадовцем Офісу генпрокурора, яка, за їхньою версією, прикривала мережу шахрайських кол-центрів і легалізацію майна. У спільній заяві вони заперечили вилучення будь-яких матеріалів справ під час обшуку та заявили, що станом на ранок 14 вересня жодних підозр Кривоносу не вручали. «Ця атака почалася не сьогодні. Її активна фаза стартувала ще минулого літа, однією з головних цілей була спроба підпорядкувати НАБУ та САП Офісу генерального прокурора», – ідеться в заяві.

Реакція Офісу президента була швидкою. 14 вересня Володимир Зеленський написав, що в цього генерального прокурора «є лише один шлях: звільнення з посади», і закликав Верховну Раду якнайшвидше ухвалити відставку. Джерела в оточенні президента наголошують, що Кравченко діяв без узгодження з ОП: «Він збожеволів. Може, перелякався». Сам Кравченко в ніч на 14 вересня виїхав з України автомобілем і перебуває за кордоном. Він називає це закордонним відрядженням, під час якого має намір поінформувати міжнародних партнерів про «реальний стан справ у системі антикорупційних органів» та ризики, які, на його думку, створює концентрація неконтрольованого впливу.

Що це означає для країни. Йдеться не про кадрову суперечку, а про боротьбу за контроль над антикорупційною вертикаллю – від НАБУ і САП до ВАКС. Від того, хто вийде з неї переможцем, залежить, наскільки незалежними залишаться органи, які розслідують справи проти найвищих посадовців, і чи збережуть вони довіру міжнародних партнерів, від яких залежить фінансова та політична підтримка України. Публічний обмін звинуваченнями між генпрокурором і керівництвом НАБУ створює ризик того, що жодна зі сторін не зможе переконливо довести свою правоту в суді, а підозра, виписана за одну ніч, виглядатиме радше як елемент політичного тиску, ніж як правова дія.

Відставка Кравченка тепер залежить від голосування парламенту. Якщо Рада її підтримає, Офіс президента отримає можливість призначити нового генпрокурора і, ймовірно, спробує знизити напругу навколо антикорупційних органів. Якщо ж процес затягнеться, конфлікт між прокуратурою та НАБУ може перерости у тривалу інституційну кризу – з наслідками і для внутрішньої довіри, і для репутації України за кордоном.