НАБУ та САП заперечують існування операції «Імператор»: що стоїть за скандалом довкола Кравченка

Директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос і очільник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко зробили відповідні заяви під час брифінгу 14 вересня. За словами Кривоноса, інформація про існування операції «Імператор» не відповідає дійсності.

Клименку поставили запитання, чи є у межах справи «Карфаген» докази щодо Кравченка. Керівник САП уникнув конкретики: «Ми не будемо анонсувати підозри. Наше загальне правило: якщо є достатня кількість доказів, підозра вручається». Кривонос, своєю чергою, на запитання, чи знали в НАБУ про плани Кравченка виїхати за кордон, відповів, що правоохоронці вживають заходів щодо всіх осіб, які перебувають на території України.

Твердження про операцію «Імператор» раніше озвучував народний депутат від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко. За його версією, Кравченко повідомив про підозру Кривоносу саме тому, що НАБУ готувало оприлюднення нового розслідування під такою назвою, яке нібито стосувалося генпрокурора, і після цього Кравченку мали оголосити підозру.

Контекст цієї історії важливий для розуміння наслідків. 7 вересня Кравченко подав у відставку на тлі інформації про ймовірну причетність до корупційних схем. 14 вересня він оголосив про підозру директору НАБУ Кривоносу, стверджуючи, що під час операції «Карфаген» та обшуків антикорупційні органи отримали захищені матеріали, а частину документів було скопійовано та викрадено. За словами генпрокурора, раніше від цього рішення його стримував президент Володимир Зеленський.

Сама операція «Карфаген» стосується викриття злочинної організації, яка займалася «кришуванням» мережі шахрайських кол-центрів. Організатором, за даними НАБУ, був посадовець Офісу генпрокурора Сергій Кропива. Під час судового засідання щодо запобіжного заходу для Кропиви прокурор САП розповів про його дружні стосунки з Кравченком. Центр протидії корупції зазначав, що, судячи із записів, Кропива організовував ремонтні роботи в будинку в Козині, де проживає Кравченко, зокрема встановлював йому газовий генератор.

Після оголошення підозри Кривоносу Зеленський заявив, що «у цього генерального прокурора є лише один шлях: звільнення з посади». Кривонос у коментарі NV сказав, що підозру у підробленні документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великих розмірах йому ще не вручили. Згодом НАБУ і САП повідомили, що розцінюють заяви Кравченка та підозру Кривоносу як «продовження системної атаки на незалежні антикорупційні органи».

Окрема лінія цієї історії — переміщення Кравченка. За даними джерел, він перетнув кордон вночі проти 14 вересня на службовому автомобілі через пункт пропуску «Шегині», а його дружина виїхала з України 12 вересня близько 01:00 через Молдову. Сам генпрокурор стверджує, що перебуває за кордоном у «відрядженні».

14 вересня правоохоронний комітет Верховної Ради одноголосно підтримав подання про відставку Кравченка з посади генпрокурора. 15 вересня за відставку має голосувати парламент. Згодом президент Зеленський відсторонив Кравченка від посади генерального прокурора.

Що це означає для країни. Йдеться не про кадрову суперечку, а про публічний конфлікт між генпрокуратурою та антикорупційними органами, в якому кожна сторона звинувачує іншу в тиску й маніпуляціях. Для громадян практичний вимір такий: від того, хто врешті очолить нагляд і чи збережуть НАБУ та САП можливість вести справи без політичного втручання, залежить перебіг гучних корупційних проваджень. Рішення парламенту і подальші кроки президента визначать, чи стане ця криза поштовхом до інституційного очищення, чи лише перерозподілом впливу.