Р РадикалГоловні новини України

Справа Кривоноса: директор НАБУ відкидає звинувачення у фіктивному батьківстві

·177 слівредакція
Справа Кривоноса: директор НАБУ відкидає звинувачення у фіктивному батьківстві

Директор НАБУ Семен Кривонос відмовився коментувати відео допиту жінки, яке оприлюднив генпрокурор Руслан Кравченко, назвавши звинувачення сфальсифікованими.

Під час брифінгу за участі директора НАБУ Семена Кривоноса та керівника САП Олександра Клименка журналістка попросила очільника бюро відреагувати на відео з допиту, яке раніше опублікував генеральний прокурор Руслан Кравченко. У цьому записі невідома жінка стверджує, що Кривонос фіктивно оформив батьківство на її неповнолітню дитину.

Кривонос перебив журналістку й обмежився короткою відповіддю: «Дуже дякую, я прокоментував уже, дуже дякую! Я своє відношення до цього висказав». Коли журналістка уточнила, чи знайомий він із цією жінкою, посадовець повторив, що не має наміру коментувати те, що назвав «сфальсифікованою маячнею».

Ідеться про перший епізод справи, яким генеральний прокурор обґрунтовує підозру директору НАБУ. За версією звинувачення, у 2009 році Кривонос отримав амністію в кримінальній справі, оформивши батьківство над чужою дитиною.

Для України ця історія має ширші наслідки, ніж окремий спір між двома посадовцями. НАБУ і САП є ключовими інституціями антикорупційної інфраструктури, і публічний конфлікт між керівником бюро та генеральним прокурором неминуче ставить під питання довіру до обох відомств. Від того, як завершиться ця справа, залежатиме не лише кар'єра Кривоноса, а й те, наскільки переконливо виглядатиме боротьба з корупцією в очах громадян і міжнародних партнерів.

Поки що жодна зі сторін не оприлюднила доказів, які б остаточно підтвердили або спростували звинувачення. Кривонос обмежився загальною оцінкою матеріалів, не вдаючись у деталі, а оприлюднене відео залишається лише одним із епізодів, який потребує перевірки в установленому законом порядку.

Підсумок: публічний обмін звинуваченнями між керівництвом НАБУ і Генпрокуратури перетворюється на випробування для всієї антикорупційної системи. Наступні кроки сторін — від надання доказів до рішень суду — визначать, чи вдасться зберегти довіру до інституцій, які мають цю корупцію викривати.

Читайте також