Зеленський: Путін не має перемог на фронті й тисне на єдність Заходу

За оцінкою Володимира Зеленського, Путін має демонструвати власному суспільству якийсь результат війни, але значних перемог на фронті в російських військ немає. «Він боїться лише своєї нації. Ось чому, коли на полі бою є мільйон людей, на території іншої країни, які гинуть — тридцять дві, тридцять три тисячі на місяць, як ви можете пояснити, заради чого, якщо немає жодних перемог?» — сказав президент України.

Зеленський наголосив, що мета Путіна у війні значно ширша за захоплення Донбасу і полягає в окупації всієї України. Водночас досягти цього на полі бою зараз росіяни не можуть. Відтак, за словами глави держави, Кремль робить ставку на розкол єдності європейських країн та Європи зі Сполученими Штатами, щоб зменшити їхню підтримку України.

Для цього, як вважає Зеленський, росіянам «треба напасти на когось іншого». Він зауважив, що європейські країни боятимуться атак дронів проти Молдови, Румунії, через кордон на Польщу, німецьких аеропортів, і Путін це продовжуватиме. «Ось чому ризик нападу через дрони, через ракети і навіть суходолом дуже великий. А надто для країн, що є сусідами Росії або Білорусі. Тому вони мають відповідати та реагувати. Якщо не давати відсічі росіянам, то ті підуть далі. Вони підуть далеко», — резюмував президент України.

Ці застереження підкріплюються конкретними інцидентами останніх тижнів. 13 вересня російський дрон атакував локомотив пасажирського потяга на станції Ягодин, за два кілометри від польського кордону; постраждалих не було. 17 вересня прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск повідомив, що ще один російський ударний безпілотник упав поблизу кордону з Україною у Волинській області, неподалік пункту пропуску Ягодин—Дорогуськ, під час атаки на АЗС. Інститут вивчення війни зазначав, що удар по району цього пункту пропуску міг мати на меті поранити або вбити чинних та колишніх європейських урядовців, які їхали з України.

Інциденти фіксують і далі від українського кордону. 14 вересня російський фрегат обстріляв сигнальними ракетами військовий гелікоптер Збройних сил Данії. 3 вересня керівник контррозвідки Служби безпеки Данії Еміль Гресхольм заявив, що розвідка викрила плани російського саботажу на данських оборонних підприємствах. 15 вересня російський безпілотник упав у Литві: сапери знешкодили вибуховий пристрій, а за даними агентства LRT, дрон прилетів з боку Білорусі й був збитий італійськими винищувачами з авіабази в Шяуляй над Кайшядорським районом поблизу Круонісської гідроакумулюючої електростанції.

Російські дрони періодично знаходять також на території Молдови, Румунії, Латвії, Естонії та Польщі, а підозрілі чи невідомі безпілотники помічали над стратегічними об'єктами й критичною інфраструктурою у Фінляндії, Данії та Бельгії. У Німеччині неодноразово розслідували диверсії та шпигунські операції, в яких підозрюють Росію, зокрема підготовку атак на маршрути постачання військової допомоги Україні, підпал посилки в логістичному центрі DHL у Лейпцигу та інцидент із безпілотником з вибухівкою поблизу українського вантажного літака «Антонов» в аеропорту Лейпциг/Галле.

Отже, логіка, яку озвучив Зеленський, описує не лише фронт, а й ширший задум Кремля: компенсувати відсутність перемог на полі бою тиском на тил союзників України. Для країн-сусідів Росії та Білорусі це означає потребу в посиленні протиповітряної оборони й реагування на гібридні атаки, а для єдності Заходу — випробування на стійкість, від якого залежить обсяг підтримки України.