Сім років за кермом планшета: що означає вирок у справі про ДТП із п'ятьма загиблими

Аварія сталася 9 серпня 2025 року близько 21:20 на автодорозі Красилів – Теофіполь поблизу села Юзіно Хмельницького району. За матеріалами слідства, жінка за кермом кросовера Denza N7 виїхала на зустрічну смугу, де зіткнулася з автомобілем MG 350. За кермом другої машини був 25-річний житель Хмельницького, разом із ним їхали четверо пасажирів — двоє чоловіків 37 і 50 років та двоє жінок 37 і 25 років. Усі п'ятеро загинули на місці.

У суді Тетяна Бородій, яка мешкає в Теофіполі й працює медсестрою, пояснила, що відволіклася на планшет, аби подивитися карту. Саме в той момент автомобіль опинився на зустрічній смузі. За її словами, вона одразу почала повертатися на свою смугу, але не встигла — сталося зіткнення. Швидкість, з якою вона їхала, становила близько 110 км/год. Жінка зазначила, що має водійське посвідчення давно, а сам автомобіль належить її доньці. Провину вона визнала повністю, тоді як родичі загиблих просили суд про суворе покарання.

Суддя Володимир Шовкун визнав Бородій винною за ч. 3 ст. 286 КК України — порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило загибель кількох людей. Покарання — сім років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на три роки. Окремо суд частково задовольнив цивільні позови потерпілих: стягнення на відшкодування моральної шкоди та витрат на поховання поклали на засуджену і страхову компанію «Оранта». Зокрема, рідним загиблих Бородій має виплатити понад 4 млн грн моральної шкоди.

Для потерпілих цей вирок — насамперед про гроші та відповідальність, а не про повернення втраченого. Стягнення розділене між засудженою та страховиком: це стандартна схема, за якої частину виплат бере на себе страхова компанія в межах покриття, а решту — винна особа. Питання лишається в тому, наскільки реально стягнути понад 4 млн грн із людини, яка відбуватиме покарання, — тож для родин загиблих виконання рішення може розтягнутися на роки.

Для самої Бородій вирок означає не лише строк, а й тривалу заборону сідати за кермо після звільнення. Показовим є й сам склад справи: причиною трагедії стало відволікання на екран під час руху на швидкості близько 110 км/год. Вирок ще не набрав законної сили — його можна оскаржити в апеляційному суді, тож остаточна міра покарання та розмір виплат можуть змінитися.

Коротко: суд першої інстанції визнав провину доведеною й дав сім років із забороною керування на три роки. Далі — апеляція, а для потерпілих — окрема історія зі стягненням компенсацій.