У Кропивницькому попрощалися з чотирма загиблими захисниками

Траурний кортеж із тілами полеглих воїнів рухався до кладовища, зупинившись перед площею Героїв Майдану, аби вшанувати пам'ять загиблих під час загальнонаціональної хвилини мовчання. Про деталі церемонії розповів керівник пресслужби міської ради Сергій Якунін.

Сергій Тягай народився 5 травня 1977 року в Кропивницькому. Після школи здобув професію електрогазозварника у професійному училищі, працював рятувальником у п'ятій Державній пожежно-рятувальній частині, а згодом — у сфері послуг. У 2023 році він підписав контракт зі Збройними силами України, служив водієм-електриком у роті безпілотних авіаційних комплексів. Був нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України» та мав статус учасника бойових дій. Загинув 11 серпня 2026 року поблизу села Червоний Яр Запорізької області. Йому було 49 років.

Ілля Долінкевич народився 15 лютого 1996 року в Кропивницькому. Закінчив школу №13, потім професійне училище, де опанував професію верстатника. Працював на місцевому підприємстві. У січні 2026 року уклав контракт із ЗСУ, воював у складі 425-го окремого штурмового батальйону «СКЕЛЯ» на посаді стрільця штурмового спеціалізованого відділення батальйону «ШКВАЛ». Загинув 18 травня 2026 року, виконуючи бойове завдання. Йому було 30 років.

Руслан Котляр народився 29 серпня 1973 року в Кропивницькому. Після школи №32 навчався у професійно-технічному училищі №8. Пройшов строкову службу, працював на підприємстві міста. У 2025 році приєднався до ЗСУ, служив сапером інженерно-саперного відділення. Загинув 12 квітня 2026 року під час виконання завдання біля Костянтинівки Донецької області. Тривалий час його вважали зниклим безвісти, але в серпні ДНК-експертиза підтвердила загибель. Йому було 52 роки.

Дмитро Лебедев народився 27 листопада 1984 року в Кропивницькому. Закінчив школу, здобув професію будівельника, працював на підприємствах міста. У лютому 2026 року вступив до лав ЗСУ, служив водієм гранатометного взводу. Загинув 24 березня 2026 року біля села Гришине Покровського району. Його також вважали зниклим безвісти, доки в серпні 2026 року ДНК-експертиза не підтвердила загибель захисника.

Кожен із цих воїнів віддав життя за Україну. Їхня пам'ять — це нагадування про ціну, яку платить країна за свободу. Висловлюємо щирі співчуття родинам та близьким полеглих героїв.