Справа «Карфаген»: Дидич залишиться під вартою, якщо не внесе 15 млн грн застави

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду відхилила скаргу захисту адвоката Олександра Дидича й залишила чинним рішення першої інстанції від 8 вересня. Тоді суд обрав йому тримання під вартою з альтернативою у вигляді застави розміром 15 мільйонів гривень. Запобіжний захід діятиме до 2 листопада, тож увесь цей час Дидич перебуватиме в слідчому ізоляторі, якщо застава не буде внесена повністю.

Дидич проходить у справі, яку НАБУ та САП ведуть під умовною назвою «Карфаген». За версією слідства, він був довіреною особою керівника одного з підрозділів Офісу генерального прокурора Сергія Кропиви та причетний до легалізації майна, здобутого злочинним шляхом. Йдеться про злочинну організацію, учасники якої, як стверджує слідство, систематично отримували неправомірну вигоду за невтручання в діяльність шахрайських кол-центрів, а отримані кошти вкладали в нерухомість, коштовності та інші активи. За матеріалами справи, через такі операції легалізували понад 20 мільйонів гривень, ще понад 10 мільйонів гривень учасники схеми, ймовірно, розмістили на рахунках близьких осіб, подаючи ці гроші як доходи від підприємництва. Сам Дидич має статус підозрюваного, а його винуватість може бути встановлена лише обвинувальним вироком.

Розслідування стало публічним 4 вересня, коли НАБУ і САП повідомили про слідчі дії проти організації, яку, за даними слідства, очолював посадовець Офісу генпрокурора. З матеріалів справи випливає, що йдеться про заступника начальника департаменту міжнародного співробітництва ОГП Сергія Кропиву: за версією слідства, він створив організацію в середині 2025 року з керівників структурних підрозділів відомства та залучив до неї працівників прокуратури й наближених осіб. Того ж дня в Офісі генерального прокурора заявили, що працівника, щодо якого перевіряють причетність до протиправної діяльності, відсторонять від обов'язків на час досудового розслідування. 6 вересня ВАКС обрав Кропиві тримання під вартою з альтернативою 120 мільйонів гривень застави, а 7 вересня — запобіжні заходи його співмешканці Єлизаветі Івахненко та водію Сергію Куцому. Генеральний прокурор Руслан Кравченко заперечив свою причетність до отримання коштів від незаконних кол-центрів і їх легалізації, заявивши, що побутові питання його родини вирішувалися «виключно в межах чинного законодавства та задекларованих доходів без будь-яких порушень».

Для суспільства ця історія важлива не лише масштабом застави. Вона показує, як слідство перевіряє версію про захист шахрайських кол-центрів з боку представників правоохоронної системи — тобто про ситуацію, коли ті, хто має протидіяти шахрайству, можуть самі ставати його вигодонабувачами. Від того, наскільки прозоро і швидко пройде розгляд справи, залежатиме довіра до всієї вертикалі органів правопорядку. Наразі жодних остаточних висновків про винуватість фігурантів немає: усі вони залишаються підозрюваними, а рішення судів стосуються лише запобіжних заходів на час розслідування.