Санкції проти Мендель: що стоїть за рішенням РНБО і як на нього реагують

13 вересня президент Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки та оборони про обмеження проти десяти осіб — росіян і громадян України. У повідомленні зазначалося, що ці люди поширюють дезінформацію та російську пропаганду, а також підтримують агресивну політику Росії проти України. До цього переліку потрапила й Юлія Мендель, яка працювала прессекретаркою Зеленського з червня 2019-го до липня 2021 року.

Сама Мендель відреагувала на це у Facebook. За її словами, санкції було запроваджено за кілька днів до її виступу в Європейському парламенті, а обмеження проти громадян України вона вважає неконституційними. Крім того, вона заявила, що чимало рішень Зеленського є «незаконними».

«Я знала, що готується „державна зрада“ за моє інтерв'ю з Такером Карлсоном і здогадувалася про можливість санкцій. Це не змінює моєї позиції, як і позиції мійльонів українців. Щоб вижити, Україні потрібен мир, а не чергова диктатура, навіть якщо це диктатура Зеленського», — написала колишня прессекретарка.

Варто нагадати, що публічна активність Мендель після відставки неодноразово викликала суспільний резонанс. Вона видала книгу про роботу в Офісі президента, окремі тези з якої викликали обурення в соцмережах. У липні 2021 року вона розповіла, що надіслала цю книгу прессекретарю російського керівництва Дмитру Пєскову. У грудні 2025-го Мендель заявляла, що тодішній глава ОП Андрій Єрмак часто вводив Зеленського в оману та забороняв співробітникам робити те, що наказував президент; за її словами, Єрмак переконував Зеленського, що повномасштабного вторгнення Росії не буде, і проводив «магічні ритуали», привозячи для цього «магів» з Ізраїлю, Грузії та Латинської Америки.

У травні 2026 року Мендель дала інтерв'ю Такеру Карлсону — колишньому ведучому Fox News, відомому поширенням антиукраїнських і маніпулятивних меседжів. Висловлені там тези були близькими до наративів російської пропаганди й викликали подив і обурення українських медіафахівців. Зеленський, коментуючи розмову, назвав Карлсона й Мендель «божевільними людьми». У серпні 2026-го вона також дала інтерв'ю французькій газеті Le Journal du Dimanche, де назвала Зеленського «головним вигодонабувачем війни», звинуватила його в авторитаризмі та заявила про ігнорування проблем із корупцією в оточенні глави держави, а також розкритикувала процес мобілізації.

Для України ця історія має кілька вимірів. По-перше, санкції проти власних громадян — інструмент, який застосовують у воєнний час для протидії інформаційним загрозам, і кожне таке рішення неминуче викликає дискусію про межі його застосування. По-друге, колишня посадовиця, яка мала прямий доступ до комунікації з президентом, тепер виступає на майданчиках, відомих своєю критикою України, — і це створює додатковий тиск на репутацію держави за кордоном. По-третє, заяви Мендель про «диктатуру» та «незаконні рішення» вписуються в ширшу лінію звинувачень, яку вона послідовно озвучує після 2021 року.

Подальший розвиток залежатиме від того, чи оскаржуватиме Мендель обмеження в судах і як на її виступи реагуватимуть міжнародні майданчики. Для громадян же ключове питання — баланс між безпекою та правами: наскільки прозорими будуть підстави для санкцій і чи зможуть вони бути перевірені незалежно.