Ідея «асоційованого членства» Канади в ЄС застала країни блоку зненацька

Заява президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн про можливість надати Канаді статус першого «асоційованого члена» ЄС виявилася несподіванкою для держав-членів. Як зазначають чотири європейські дипломатичні джерела, уряди країн блоку заздалегідь не отримували інформації про цю ініціативу. Один із співрозмовників назвав такий підхід «небезпечним» і «нерозумним», додавши, що фон дер Ляєн не порушувала цього питання навіть під час зустрічі з послами ЄС.

Сама пропозиція прозвучала під час виступу президентки Єврокомісії в Європейському парламенті, де вона говорила про відкриття дверей для Канади як першого асоційованого члена. Водночас такого статусу в правовій системі ЄС наразі фактично немає, тож незрозуміло, яким саме буде його зміст. До підготовки ініціативи не залучали навіть частину Єврокомісії, яка опікується питаннями розширення.

Юридично створення нової моделі членства може вимагати зміни установчих договорів ЄС. Крім того, будь-який офіційний план щодо особливого статусу Канади потребуватиме підтримки держав-членів — а отже, й широкого узгодження, якого на цьому етапі не було.

Стримано відреагували й в Оттаві. Майбутній посол Канади в ЄС Джонатан Вілкінсон заявив, що країна «ще не там». Прем'єр-міністр Марк Карні раніше говорив про «унікальний союз» із ЄС, але наголошував, що Канада не прагне повноцінного членства в блоці. За наявною інформацією, потенційний формат співпраці міг би охоплювати торгівлю, оборону, штучний інтелект і високі технології — без політичних прав, які мають повноправні члени ЄС.

Отже, йдеться радше про політичний сигнал, ніж про готовий механізм. Для України, яка сама проходить шлях євроінтеграції, важливий інший аспект: поява нових «особливих» форматів співпраці може розмивати уявлення про те, чим є членство в ЄС. Наскільки серйозно брюссельські структури готові розвивати таку модель, поки невідомо — без згоди столиць і зміни договорів вона залишиться лише заявою.