МОЗ запровадило нові правила призначення антибіотиків: що це означає для пацієнтів

Міністерство охорони здоров'я затвердило нові стандарти раціонального використання протимікробних препаратів у первинній та спеціалізованій медичній допомозі. Головна мета — зменшити безпідставне застосування антибіотиків і стримати поширення антимікробної резистентності, тобто здатності мікроорганізмів не реагувати на ліки, які мають їх знищувати.

Ключова зміна стосується самої підстави для призначення. Антибактеріальні препарати тепер можуть виписувати лише при підтвердженій або обґрунтовано підозрюваній бактеріальній інфекції. Просте прохання пацієнта більше не є достатньою причиною: якщо медичних показань немає, лікар не повинен призначати препарат. Кожен випадок має бути зафіксований у медичній документації або електронній системі охорони здоров'я із зазначенням діагнозу чи обґрунтованої підозри на інфекцію, активної речовини, дозування, способу застосування, тривалості лікування та дати перегляду призначення.

Ще одна вимога — оцінка ефективності терапії через 48–72 години після її початку. Якщо бактеріальну інфекцію не підтвердили або діагноз виявився іншим, антибіотик слід скасувати. Пацієнта мають поінформувати про причини призначення, дозування й тривалість прийому, можливі побічні ефекти та дії у разі погіршення стану. У певних ситуаціях перед початком лікування проводитимуть бактеріологічне дослідження, а за його результатами терапію можуть коригувати.

Для вибору препаратів лікарі використовуватимуть класифікацію ВООЗ AWaRe, яка поділяє антибіотики на три групи: «доступ», «спостереження» та «резерв». На первинному рівні бажано, щоб щонайменше 90% призначень належали до групи «доступ», а частка препаратів резерву мала становити 0%. У лікарнях контроль буде детальнішим: враховуватимуть результати лабораторних досліджень і локальні антибіотикограми, а використання резервних препаратів потребуватиме попереднього погодження та контролю клінічних фармацевтів. Їхня частка має бути менше 2% у стаціонарі та 0% в амбулаторних умовах. Також рекомендується переходити з внутрішньовенного введення на пероральний прийом, щойно стан пацієнта це дозволяє.

Для лікарів первинної допомоги передбачена можливість відстроченого рецепта: пацієнт не починає приймати антибіотик одразу, а лише коли з'являються певні симптоми, стан погіршується або підтверджується бактеріальна інфекція. Водночас нові правила не затримуватимуть невідкладне лікування — зокрема, при обґрунтованій підозрі на септичний шок антибіотикотерапію потрібно почати протягом першої години після взяття матеріалу для бактеріологічного дослідження.

Отже, головний принцип змін — антибіотик має застосовуватися лише тоді, коли він справді необхідний, у правильному препараті та дозуванні, з обов'язковою оцінкою результатів лікування. Для пацієнтів це означає, що вимога «випишіть мені антибіотик» більше не працюватиме, але водночас лікування стане більш виваженим і контрольованим.