Партія Ердогана закликає завершити війну і повернутися до перемовин у Стамбулі

Заява прозвучала від представника Партії справедливості та розвитку, яка перебуває при владі в Туреччині. Челік наголосив, що ні Росія, ні Україна не мають прориву, здатного кардинально змінити перебіг бойових дій, а обидві сторони далі зазнають серйозних втрат, здобуваючи лише тактичні переваги.

«Війна – це зло в усіх відношеннях», – сказав він, вказуючи передусім на загибель людей. Окремо речник попередив про ризик того, що конфлікт може вийти за межі нинішніх кордонів і охопити ширший регіон. Він згадав і про обговорення війни в межах НАТО та Європейського Союзу, а також про занепокоєння через можливе застосування дедалі досконаліших видів зброї.

Окрему увагу Челік приділив атакам на цивільні судна під турецьким прапором у Чорному морі. За його даними, від початку конфлікту вісім таких суден стали цілями Росії, а 35 – України. Туреччина, за його словами, продовжує порушувати ці питання та відстежує ситуацію на найвищому рівні.

«Цей цикл має закінчитися якомога швидше, і в Стамбулі має бути організовано переговори, щоб нарешті можна було дійти згоди», – заявив представник партії.

Для України такий сигнал із Анкари важливий із кількох причин. Туреччина залишається одним із небагатьох майданчиків, які обидві сторони публічно не відкидали як місце для діалогу, а Стамбул уже був місцем попередніх контактів. Водночас заклик лунає на тлі активнішої дипломатії: радники з нацбезпеки Франції, Британії та Німеччини приїздили до Києва одночасно з делегацією американських перемовників і долучилися до однієї із сесій. У Кремлі висловили невдоволення їхнім залученням до переговорів.

Президент Володимир Зеленський повідомив, що є домовленість провести найближчим часом нову зустріч у форматі Україна – США – Європа. Тож заклик турецької правлячої партії радше вписується в ширшу картину пошуку переговорних форматів, ніж виглядає як окрема ініціатива.

Підсумок: заява Челіка не створює нового механізму перемовин, але підтверджує, що Туреччина хоче зберегти за собою роль посередника і наполягає на дипломатичному треку. Для регіону це також нагадування про те, що безпека Чорного моря та цивільного судноплавства залишається вразливою, а отже, питання переговорів стосується не лише двох воюючих сторін.