AfD судиться з Мерцем: що стоїть за позовом до канцлера Німеччини

«Альтернатива для Німеччини» заявила 10 вересня, що подаватиме до суду на канцлера Фрідріха Мерца. Причиною стало його висловлювання в Бундестазі днем раніше, під час жорстких дебатів із лідеркою партії Аліс Вайдель. Мерц сказав, що концепція «реміграції», яку просуває AfD, суперечить конституції та базовим правам людини, оскільки йдеться про примусове виселення людей за етнічною ознакою.

У партії назвали це звинувачення образливим і таким, що має кримінально-правові наслідки. У дописі AfD ідеться, що Мерц «вкотре перейшов межу», а його висловлювання є «безпідставними та огидними» і спрямовані проти всієї фракції та кожного її члена. Окремо в партії наполягають, що натяк канцлера на нібито підтримку «етнічних чисток, а отже, в кінцевому підсумку, вигнання та вбивств» не підпадає під депутатський імунітет, бо стосується не лише партії, а й мільйонів її виборців. Мерц на заяву поки не відреагував — його останній допис у соцмережі Х датований 4 вересня.

Сутичка сталася на тлі перемоги AfD на виборах до земельного парламенту Саксонії-Ангальт 6 вересня. Для Християнсько-демократичного союзу на чолі з Мерцем цей результат обернувся другим місцем, і сам канцлер назвав його «найважчою поразкою» партії за останні роки, а можливо, й десятиліття. Далі в розподілі голосів ідуть Соціал-демократична партія Німеччини з 9,3%, «Зелені» з 8,9%, «Ліві» з 8,6% та BSW з 5,3%.

Для Києва ця історія має цілком практичний вимір. AfD послідовно виступає за відновлення відносин із Росією, скорочення підтримки України та вихід із єврозони. Її успіх на регіональних виборах послаблює позиції Мерца всередині власної партії та коаліції, а отже, ускладнює ухвалення рішень, зокрема щодо військової й фінансової допомоги Україні. Особистий рейтинг схвалення канцлера, за наявними даними, впав до історичного мінімуму, що робить його вразливішим і до тиску всередині країни, і до атак з боку опонентів.

Судовий позов проти чинного канцлера — крок безпрецедентний за формою, але політично логічний. AfD намагається закріпитися як сила, що не боїться кидати виклик владі, і водночас змусити Мерца витрачати час і ресурс на юридичний захист замість порядку денного. Питання в тому, чи побачить суд у словах канцлера образу, чи лише політичну оцінку — і чи не перетвориться ця справа на майданчик для подальшої поляризації німецького суспільства напередодні нових виборчих кампаній.