«Юнармія» та мілітаризація дітей у Криму: що це означає для України

Про це під час конференції «Крим у фокусі: права людини, міжнародне право та європейська безпека» у парламенті Чехії повідомила голова Центру громадянської просвіти «Альменда» Марія Суляліна. За її даними, паралельно зростає й залучення дітей до російського «Руху перших»: на півострові кількість його учасників збільшилася з 12 тисяч у 2023 році до 185 тисяч.

За оцінками «Альменди», мілітаризація дітей на окупованому півострові починається ще з дошкільного віку. Дітей залучають до військово-патріотичних заходів, змушують носити військову форму, а також організовують для них зустрічі з російськими військовослужбовцями, які брали участь у війні проти України.

У центрі наголошують: такі практики Росія використовує свідомо. Йдеться про формування лояльності дітей до держави-окупанта, вплив на їхню українську ідентичність та нормалізацію сприйняття війни як чогось звичного. Для України це означає, що після деокупації перед державою постане складне завдання — повернути дітей до українського освітнього й культурного простору та допомогти їм відійти від нав'язаних наративів. Водночас самі цифри — 49 тисяч залучених загалом і 36 тисяч у Криму та Севастополі — вказують на масштаб явища: це не поодинокі випадки, а системна робота окупаційної адміністрації.

Конференція, де прозвучали ці дані, відбулася 17–20 вересня в межах «Кримських днів», організованих «Альмендою» разом з українськими та чеськими партнерами. Учасники обговорювали порушення прав людини в окупованому Криму, політичні переслідування, незаконне утримання цивільних, права корінних народів та механізми притягнення Росії до відповідальності. Винесення теми мілітаризації дітей на майданчик парламенту Чехії — це спроба зафіксувати проблему на міжнародному рівні, адже подібні свідчення можуть стати частиною доказової бази для майбутніх юридичних процесів.

Коротко: Росія послідовно втягує дітей з окупованих територій у військово-патріотичні структури, і в Криму цей процес охоплює десятки тисяч неповнолітніх. Для України це питання не лише прав людини, а й майбутнього — повернення дітей і подолання наслідків такої політики стане одним із найдовших викликів після деокупації.