Р РадикалГоловні новини України

Пластик замість лози: як тернопільські майстри дають відходам друге життя

·465 слівредакція
Пластик замість лози: як тернопільські майстри дають відходам друге життя

У Тернопільській області двоє майстрів перетворюють пакувальну стрічку та старі пластикові пляшки на кошики, вази й дровниці, які служать роками. Їхній досвід показує, як побутові відходи можуть стати практичними речами, а ремесло — хобі або навіть джерелом доходу.

Традиційне лозоплетіння в Україні поступово поступається місцем незвичному матеріалу. Георгій Тхоринський із села Малі Бережці на Кременеччині вже два роки виготовляє кошики з пакувальної стрічки. Ремеслом він цікавився давно, але взявся за нього під час блекаутів, коли з'явилося більше вільного часу. Матеріал знайшовся випадково: після будівництва будинку в Кременці залишилося багато обрізків стрічки, які чоловік зібрав і привіз додому.

"Спочатку вони виходили трохи криві, а зараз — уже більші та файніші", — розповідає майстер. Робота починається з підготовки стрічок потрібної довжини, від чого залежить розмір майбутнього виробу. Спершу Георгій формує дно, закладаючи по п'ять стрічок у шаховому порядку, далі підіймає каркас і виплітає стінки, постійно поправляючи матеріал, щоб смуги лежали рівно. За два роки він використав близько трьох кілометрів пакувальної стрічки. На невеликий кошик для літрової банки потрібно приблизно 26 метрів матеріалу, для трилітрової — 30 метрів, а на велику дровницю — вже 214 метрів. Вироби мають різне призначення: з одними зручно ходити по молоко чи воду, інші вміщують дві трилітрові банки або підходять для збирання грибів. Попри незвичний матеріал, такі кошики витримують десятки кілограмів, а більшість робіт Георгій дарує родичам, друзям і сусідам.

Інший підхід до переробки пластику знайшов 81-річний житель Чорткова Володимир Хома. Понад 20 років він плете зі старих пляшок кошики, миски та декоративні вази, а інструменти для роботи зробив власноруч. Спочатку чоловік розрізає пляшки на довгі смужки, а вже потім починає плетіння; матеріал йому приносять знайомі. "Беру на палець і плету. Це техніка "лотос", також є в макраме. На виріб середнього розміру треба дві доби. На складніший — тиждень, але я не поспішаю", — розповів майстер. Раніше Володимир плів із дроту, але коли матеріалу забракло, вирішив поекспериментувати з пластиком. Готових зразків чи докладних інструкцій він не мав, тож опановував ремесло методом спроб і помилок — чимало заготовок доводилося викидати, а візерунки не завжди виходили задуманими. Більшість виробів чоловік дарує, деякі купують знайомі; чимало кошиків зберігається в окремій кімнаті його будинку, а з дрібних залишків майстер робить доріжки біля оселі.

Для людей такі історії означають не лише приклад ощадливого господарювання. Вони показують, що звичні побутові відходи — пляшки, пакувальна стрічка — можуть отримати друге життя у вигляді міцних речей, які служать роками. Для самої країни це ще один аргумент на користь свідомого споживання та меншого навантаження на довкілля. А для когось із читачів — можливість спробувати подібне ремесло як хобі або навіть спосіб заробітку.

Читайте також