Хто такий Максим Донець і чому охоронець Зеленського знову привертає увагу

22 вересня Володимир Зеленський прибув до штаб-квартири ООН у Нью-Йорку на 81-шу Генеральну Асамблею. Поруч із главою держави, як і в попередніх поїздках, перебував Максим Донець — керівник Служби безпеки президента. Саме ця посада робить його однією з найближчих до президента людей під час будь-яких офіційних заходів усередині країни та за кордоном.

Донець очолює президентську охорону з 2019 року — його призначили невдовзі після перемоги Зеленського на виборах. До цього він працював у сфері безпеки, зокрема охороняв бізнесменів Ігоря Коломойського та Ігоря Палицю. У березні 2022 року йому присвоїли звання бригадного генерала. Це підвищення тоді викликало публічну критику: журналіст Юрій Бутусов звертав увагу на те, як швидко Донець просунувся по службі після переходу до президентської охорони.

Попри те, що робота охоронця передбачає мінімальну публічність, Донець регулярно опиняється в об'єктивах фотографів разом із Зеленським. Сам він веде закритий спосіб життя і майже не розповідає про родину; у мережі є лише окремі згадки про те, що він одружений і має дитину. Водночас численні кадри з офіційних заходів зробили його впізнаваним для української аудиторії. У соцмережах жваво обговорюють його зовнішність — через це Донця навіть почали називати «крашем українок». Не оминули увагою й деталі стилю: у 2024 році журналісти помітили на його руці годинник вартістю близько 95 тисяч гривень, що можна порівняти з кількома місячними зарплатами пересічних українців.

Для країни ця історія показова з кількох причин. По-перше, вона нагадує, що рівень публічності посадовців із силового блоку майже не залежить від їхніх власних намірів: камера фіксує їх поряд із першою особою держави, і далі починається суспільна дискусія. По-друге, розмови про дорогі речі в людей, чиї доходи формуються з бюджету, традиційно стають чутливими — особливо на тлі війни та скромних зарплат більшості громадян. По-третє, кадрові рішення в охороні президента та швидкість кар'єрного зростання окремих офіцерів залишаються темою, до якої суспільство повертається щоразу, коли з'являється новий привід.

Підсумок простий: поява Максима Донця на черговому міжнародному заході — це передусім робочий епізод, але він знову запускає ширшу розмову про публічність, достатки й кадри в системі державної безпеки. Відповіді на ці питання залежать не від фотографій, а від того, наскільки прозорою буде сама система.