Тіньовий флот РФ і українські моряки: що змінює новий підхід до перевірок

Російський тіньовий флот уже не зводиться до окремих старих танкерів. Йдеться про цілу екосистему: судна скуповують, багаторазово змінюють власників, прапори та операторів, оформлюють через складні корпоративні схеми в юрисдикціях третіх країн. У цій системі ситуативно можуть опинитися й українські моряки, які шукають роботу за кордоном за договором.

Саме тому на початку року Адміністрація судноплавства України оприлюднила рекомендації для моряків щодо перевірки суден і компаній, пов'язаних із тіньовим флотом. Перед працевлаштуванням радять з'ясовувати назву судна та його IMO-номер, дані власника, оператора й афільованих компаній. Для актуальності цих відомостей Адміністрація надсилає інформацію до Головного управління розвідки України та Державного реєстру санкцій України.

На перший погляд ідеться лише про пораду морякам. Насправді ж ідеться про позбавлення тіньового флоту людського ресурсу. Важливо не допустити, щоб українці ситуативно обслуговували судна із тіньових списків. Логічним продовженням є розширення міжінституційної комунікації з іншими країнами, щоб вони ухвалювали схожі рекомендації, а також створення реальних труднощів для рекрутингу моряків і формування екіпажів для російської флотилії. В ідеалі — передбачити правову відповідальність за роботу на російських замовників аж до анулювання ліцензій.

В Україні такі плани реалізувати простіше, на міжнародному рівні — складніше, адже часто залучають моряків із країн, які навіть не приєдналися до санкцій проти агресора. Тож варто активізувати роботу Міжнародної морської організації щодо штрафних санкцій у глобальній системі сертифікації. Ця установа не має права карати моряків, але може звертатися до національних держав, які видали ліцензію і не поінформували власних моряків про ризики роботи з тіньовим флотом.

Паралельно потрібно ускладнювати доступ тіньових суден до міжнародної портової інфраструктури — принаймні в тих регіонах і акваторіях, куди можуть дотягнутися Україна та партнери. Навесні 2026 року українська делегація на чолі з Адміністрацією судноплавства брала участь у засіданні Комітету Чорноморського меморандуму щодо контролю державою порту. Там обговорювали субстандартне судноплавство, фальшиві суднові реєстри та практичні інструменти, пов'язані з експлуатацією тіньового флоту.

Україна не може самотужки перекрити весь російський тіньовий флот. Але профільні інституції, зокрема Адміністрація судноплавства, мають потенціал впливати на глобальну систему обмежень. Ідеться про виявлення нових ризиків і обхідних схем російських компаній, обмін інформацією, посилення контролю, запобігання потраплянню українських моряків у тіньові схеми та просування української позиції в міжнародних морських інституціях.

Певні зрушення вже є: державні процедури оформлення документів і підтвердження кваліфікації моряків поступово вдосконалюють, зокрема через цифровізацію. Голова всеукраїнського об'єднання крюїнгів Павло Нікітін каже, що взаємодія професійної спільноти з Адміністрацією стала більш системною, а увага до прозорості та ефективності процедур – більшою. Серед іншого скасували додаткову довідку, до чого закликали й у ГО «Разом проти корупції», та збільшили видачу посвідчень особи моряка на 50%.

Для галузі важлива стабільна робота регулятора. Українське суднобудування, судноремонт і портова інфраструктура працюють у складних умовах, тому збереження робочих процесів, безперервності сервісів і професійного діалогу має особливе значення.