Харківська влада: хто контролює регіон і як формувалися еліти

Олег Синєгубов очолив Харківську ОДА 24 грудня 2021 року, за два місяці до повномасштабного вторгнення. До цього він керував Полтавщиною, куди потрапив у листопаді 2019-го. Його призначення тоді виглядало несподіваним: раніше він не мав стосунку до Полтавщини, а його політичний досвід обмежувався роботою помічником нардепки від Партії регіонів Ірини Бережної у 2012–2014 роках. У 2019-му він був довіреною особою кандидата від «Слуги народу» Олексія Красова у 180-му окрузі на Харківщині.

За даними руху «Чесно», Синєгубов понад 19 років пропрацював у системі МВС, зокрема викладав у Харківському національному університеті внутрішніх справ. Саме там він познайомився зі своєю майбутньою заступницею Вітою Ковальською, яка нині відповідає за соціальний захист, освіту та культуру. Вона перейшла за ним із Полтави, де очолювала департамент освіти. Інший заступник, Євген Іванов, також приєднався до команди ще на Полтавщині: він був помічником нардепа Олександра Біловола, а потім і Красова. Зараз Іванов курує агропромисловий комплекс, екологію та міжнародну співпрацю.

Кадрові рішення Синєгубова не раз супроводжувалися скандалами. У травні 2024 року, коли російські війська активізували наступ на півночі області, виникли питання до обласної адміністрації щодо стану оборонних рубежів. Антикорупційні організації виявили, що Харківська ОВА уклала прямі договори на закупівлю деревини для укріплень на 270 млн грн із сумнівними компаніями та за завищеними цінами. Синєгубов пояснював це оперативною потребою та постійними обстрілами. На початку 2026 року журналісти сфотографували його в Міністерстві розвитку громад із великим чорним пакетом, що викликало хвилю обговорень, однак жодних офіційних наслідків цей епізод не мав.

Показовою є історія Олександра Скакуна, який виконував обов'язки голови ОДА до призначення Синєгубова, а потім став його першим заступником. У листопаді 2023 року його звільнили — за словами Синєгубова, через «системно неефективну роботу». Сам Скакун казав, що дізнався про звільнення з преси. Відтоді посада першого заступника залишається вакантною вже майже три роки.

Окрема історія — керівниця апарату ОВА Катерина Рожанська (до шлюбу Бойко), яка приїхала з Полтави. Її попередниця Вікторія Белявцева опинилася в центрі розслідування НАБУ про заволодіння 15,2 млн грн при закупівлі продуктів для гуманітарних потреб. Белявцеву звільнили та оголосили їй підозру, справа досі слухається у Вищому антикорупційному суді. Сама Рожанська, яка до того керувала апаратом Полтавської ОДА, працює в Харкові з лютого 2024 року.

Синєгубов також контролює ситуацію в районах. Голова Харківської РДА Володимир Усов — колишній прикордонник, який служив під керівництвом бізнесмена Вадима Слюсарєва, а потім працював у його бізнесі. Саме Слюсарєв, за даними медіа, лобіював призначення Усова. Міська влада Харкова, своєю чергою, зберігає спадкоємність із часів Геннадія Кернеса: мер Ігор Терехов зумів вибудувати відносини з Офісом президента, а віцемери Олександр Новак та Тетяна Таукешева працюють у міськраді ще з 1990-х і 2000-х років.

Таким чином, Харківщина сьогодні — це приклад регіону, де обласна влада, силові структури та місцеве самоврядування діють як єдина система. Ключові посади обіймають люди, які або прийшли разом із Синєгубовим із Полтави, або зберегли вплив ще з попередніх політичних епох. Така конфігурація забезпечує керованість, але водночас створює ризики концентрації влади без належного громадського контролю.