Шостий саміт Кримської платформи: що ухвалили учасники і що це змінює

Зустріч відбулася у штаб-квартирі ООН під час сегменту високого рівня Генеральної асамблеї та зібрала близько 50 держав і міжнародних організацій. Головними темами порядку денного стали ситуація в тимчасово окупованому Криму, порушення прав людини, мілітаризація півострова та подальші кроки до деокупації.

У спільній заяві учасники підтвердили, що Автономна Республіка Крим, Севастополь та інші тимчасово окуповані частини України залишаються невід'ємними складовими суверенної української території, а сама окупація не дає жодних правових підстав змінювати їхній статус. «Ми переконані, що звільнення всіх тимчасово окупованих територій України, включно з Автономною Республікою Крим та містом Севастополем, а також відновлення територіальної цілісності та суверенітету України в межах її міжнародно визнаних кордонів, включаючи її територіальне море, є вирішальними кроками для відновлення міжнародного миру і безпеки, зміцнення міжнародного правопорядку та забезпечення поваги до фундаментальних норм міжнародного права», — наголошується в документі.

Для України практичне значення має кілька блоків заяви. По-перше, будь-які незаконні «вибори», проведені державою-агресором на окупованих територіях, визнані такими, що не змінюють їхнього статусу за міжнародним правом, а звільнення Криму названо невіддільною складовою відновлення цілісності країни та передумовою всеосяжного, справедливого й сталого миру. По-друге, окремо вказано на загрозу свободі судноплавства в Чорному та Азовському морях: мілітаризація півострова і його використання як військової бази для повномасштабного вторгнення підривають міжнародну торгівлю, енергетичну та продовольчу безпеку. Це прямо стосується і експортних маршрутів, від яких залежать українські аграрії та світові ринки.

Окремий наголос — на відповідальності. Учасники підтримали роботу міжнародних судових механізмів, зокрема Міжнародного кримінального суду та Європейського суду з прав людини, а також заохотили подальші зусилля в рамках Ради Європи для операційної діяльності Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України та Міжнародної комісії з розгляду претензій для України. Ідеться про те, що компенсації та покарання винних розглядаються не як абстрактна перспектива, а як робота конкретних інституцій.

Серед вимог до міжнародної спільноти — рішучі, скоординовані й послідовні дії: посилення санкцій проти РФ та координації, щоб запобігти їх обходу; активізація звільнення цивільних і політичних в'язнів, незаконно затриманих та утримуваних РФ; повернення депортованих українських дітей; протидія політиці асиміляції дітей на тимчасово окупованих територіях та підтримка Глобальної коаліції українських студій, невіддільною складовою якої є кримськотатарські студії. «Ми вимагаємо, щоб Російська Федерація негайно припинила збройну агресію проти України та вивела всі свої війська й окупаційні адміністрації з усіх тимчасово окупованих територій України відповідно до міжнародного права», — ідеться у заяві.

Підсумок: саміт не створює нових юридичних механізмів, але фіксує позицію десятків держав і організацій щодо незмінності статусу окупованих територій, санкційного тиску та відповідальності. Для України це передусім інструмент підтримки міжнародного тиску й рамка для подальшої роботи над деокупацією та поверненням людей.