Ексголові Касаційного господарського суду Львову — нова підозра: що це означає

За дорученням керівника САП прокурор 23 вересня 2026 року повідомив про підозру ексголові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Детективи НАБУ того ж дня повідомили про підозру ще двом особам — колишній підлеглій судді та її матері. Усім трьом інкримінують дії за ч. 3 ст. 209 КК України, а помічниці — ще й за ч. 5 ст. 27 тієї ж статті.

За версією слідства, у 2021–2022 роках суддя набув у власність будинок із земельною ділянкою, дві квартири-апартаменти та чотири земельні ділянки. Оформлені ці активи були на матір помічниці судді. Загальна вартість майна оцінюється приблизно у 26 млн грн. Саме цю схему оформлення правочинів через третіх осіб слідство розглядає як легалізацію коштів, походження яких, імовірно, не має законного підтвердження.

Для розуміння контексту варто згадати, що йдеться про суддю, який очолював Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду з 2017 по 2022 рік. 5 жовтня 2022 року тодішній голова Верховного Суду Всеволод Князєв відрахував Львова зі штату на підставі листа СБУ про наявність у нього громадянства рф. Служба безпеки згодом підтвердила цей факт. Ще раніше, 15 вересня 2022 року, журналісти проєкту «Схеми» оприлюднили розслідування, за яким Львов має паспорт громадянина росії з 1999 року та індивідуальний податковий номер у реєстрі федеральної податкової служби рф з 2010 року. У січні 2024-го Київський окружний адміністративний суд задовольнив його позов про поновлення на посаді судді.

Паралельно Львов фігурує у справі про заволодіння так званою «трубою Віктора Медведчука». Його підозрюють у пособництві у привласненні української частини магістрального нафтопродуктопроводу «Самара — Західний напрямок», що належить Фонду державного майна. Цей трубопровід звели ще за СРСР, і після проголошення незалежності він мав перейти у власність України за правонаступництвом, утім дочірня компанія російської АК «Транснафтопродукт» його не передала. З 2017 року НАБУ і САП вели розслідування, зібрали матеріали для арешту, а згодом вони лягли в основу позову ФДМУ — зрештою майно повернули державі. У цій справі Вищий антикорупційний суд зменшив Львову заставу з понад 300 млн грн до 20 млн грн.

Нова підозра — це передусім сигнал про те, що антикорупційні органи не обмежуються одним епізодом і поступово розширюють коло фігурантів та епізодів навколо колишнього судді. Для судової системи це чергове нагадування про ціну репутаційних ризиків: навіть після звільнення та поновлення на посаді справа не закривається, а переходить у нову фазу. Для суспільства ж ключове питання — не стільки в самому факті підозри, скільки в тому, чи дійде справа до вироку і чи повернуться активи, якщо провину доведуть.