Гутерреш в останній промові в ГА ООН назвав вторгнення росії кричущим порушенням Статуту

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш, який завершує свою каденцію наприкінці року після майже десяти років на посаді, виступив із промовою на Генеральній Асамблеї ООН 22 вересня. Говорячи про війну в Україні, він назвав повномасштабне вторгнення росії до сусідньої держави кричущим порушенням Статуту ООН і наголосив, що мирних жителів продовжують вбивати далеко від лінії фронту.

За словами Гутерреша, лінії розлому у світі розширюються. Він пов'язав це не лише з війнами, а й зі зміною клімату та штучним інтелектом, зауваживши, що йдеться не про окремі кризи, а про розділи однієї історії — історії влади. Генсек звернув увагу, що глобальна влада дедалі більше переходить до нових державних центрів, приватних корпорацій і машин, зокрема автономної зброї. Він підкреслив, що сила не може бути остаточним арбітром у чиїхось життях і майбутніх справах.

Окремо Гутерреш звинуватив великі нафтові компанії в тому, що вони ставляться до атмосфери як до відкритої каналізації. Підсумовуючи, він заявив, що немає миру без розвитку, немає розвитку без миру і немає миру та розвитку без прав людини.

Напередодні виступу, в інтерв'ю AP, Гутерреш зазначив, що світ глибоко розділений, а найпотужніший орган ООН паралізований, коли йдеться про припинення конфліктів. Водночас він наголосив, що шлях уперед існує. Відомий своїми песимістичними оцінками стану планети, генсек сказав, що бачить надію та можливості в найближчі роки — але лише за умови, що уряди світу нарешті зможуть співпрацювати у скороченні конфліктів, подоланні нерівності та боротьбі з наступаючим гігантом штучного інтелекту. "Я вірю в низку фундаментальних речей, які необхідно зробити, і які мають відбутися, щоб світ став кращим, і я рішуче налаштований боротися за те, щоб ці речі сталися", — сказав він.

Для України ця промова важлива передусім тим, що критика агресії прозвучала з найвищої трибуни ООН в останній рік каденції Гутерреша. Водночас визнання генсека про параліч найпотужнішого органу організації в питаннях припинення конфліктів вказує на головну проблему: без реформи механізмів ухвалення рішень ООН залишається обмеженою у здатності зупиняти війни. Тож риторика на підтримку України зберігається, але реальні інструменти впливу залишаються предметом домовленостей між державами.