Генпрокурор Кравченко виїхав за кордон після підозри голові НАБУ: що це змінює

Про виїзд генпрокурора стало відомо 14 вересня: за даними джерел у правоохоронних органах, Кравченко перетнув кордон о 2.38 ночі на службовому автомобілі. Згодом він сам підтвердив, що не перебуває в Україні, назвавши поїздку закордонним відрядженням. За його словами, в його межах заплановано низку зустрічей, під час яких він має намір поінформувати міжнародних партнерів про стан справ у системі антикорупційних органів. Кравченко також заявив про "ознаки концентрації ними неконтрольованого впливу та ризики, які така практика створює для державного суверенітету, верховенства права й демократичних інституцій України". Де саме він перебуває, не повідомляється.

Ці події розгортаються на тлі конфлікту між керівництвом прокуратури та антикорупційними органами. Того ж дня Кравченко оголосив про підозру директору Національного антикорупційного бюро Семену Кривоносу — у підробленні офіційних документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі та у фіктивному усиновленні, що, за його версією, мало штучно створити підстави для уникнення відповідальності в суді. Генпрокурор зазначив, що мав зробити це давно, і що його політично стримували президент Володимир Зеленський та самі антикорупціонери. У НАБУ натомість заявили, що станом на 9.05 14 вересня жодної підозри Кривоносу офіційно не вручено, а дії Кравченка назвали продовженням системної атаки на незалежні антикорупційні органи, яка почалася ще минулого літа зі спроби підпорядкувати НАБУ і САП Офісу генпрокурора.

Реакція глави держави була різкою: за словами Зеленського, "у цього генерального прокурора є тільки один шлях: звільнення з посади". Варто нагадати, що ще 7 вересня Кравченко говорив журналістам, що не має наміру залишати посаду, але готовий це зробити, якщо про відставку прямо попросять колеги, президент і Верховна Рада. Того ж дня Зеленський зустрічався з головою фракції "Слуга народу" Давидом Арахамією та Кравченком, і невдовзі генпрокурор опублікував пост про відставку. Президент згодом підтвердив цю зустріч і зазначив, що спілкувався також із керівниками НАБУ та САП.

Додатковий контекст — справа, яку антикорупційні органи оприлюднили 4 вересня. НАБУ і САП повідомили про спецоперацію з викриття злочинної організації, яку назвали "Карфаген" і в керуванні якою підозрюють посадовця Офісу генерального прокурора. За версією слідства, організація могла бути причетною до "кришування" мережі шахрайських колцентрів і легалізації майна, а чиновник ОГП діяв разом із чинними співробітниками прокуратури. Було оприлюднено фото вилученої готівки й автомобілів та записи розмов, де фігурують псевдоніми Канцлер, Муза, Камрад, Флеш і Шеф, які нібито обговорюють використання посад у прокуратурі для призначення "своїх" людей і контролю незаконних фінансових потоків.

Підсумок: наразі маємо відкритий інституційний конфлікт між Генпрокуратурою та антикорупційними органами, виїзд генпрокурора за кордон і публічну вимогу президента про його звільнення. Для громадян це означає передусім питання довіри до системи правосуддя й антикорупційної інфраструктури: хто саме і на яких підставах ухвалюватиме рішення у резонансних справах і як це вплине на міжнародну підтримку України, залежить від того, чим завершиться ця суперечка.